У монографії визначено способи та засоби реалізації категорії зв’язності в
постмодерністському художньому тексті. Базовим положенням роботи є твердження про
те, що постмодерністський текст, який вважається у більшості випадків алогічним,
«розірваним», складається із лінгвоепістемних компонентів (Слід, Аб’єкція, Влада, Код
діалогу, Ім’я тексту). Такі компоненти формують антропо-орієнтовану систему
постмодерністського зв’язного тексту. На дослідження автор отримала позитивні відгуки
наступних науковців:
Денисова С. П., доктор філологічних наук, профессор;
Борщевський С. В., кандидат філологічних наук, доцент;
Мелько Х. Б., кандидат філологічнх наук, доцент.
Пропонується філологам, які цікавляться наратологією, лінгвокультурологією та
психолінгвістикою.
The monographic study defines basic methods and principles for coherence category
realization in postmodernistic text. The main thesis of study: the postmodernistic text, which is considered to be illogical, “broken”, consists of linguistic-epistemic components that build anthropocentric system of the postmodernistic coherent text.
Suggested for philologists interested in narratology, linguistics and psycholinguistics.
