У дисертації здійснено соціально-філософську концептуалізацію
справедливості як імператива соціокультурної дійсності, яка віддзеркалює
системну детермінованість уявлень про справедливість визначальними
світоглядними і онтологічними пріоритетами соціокультурної дійсності
конкретно-історичного формату. Кожній оригінальній соціокультурній
дійсності за принципом симетрії відповідає оригінальний смисловий вердикт
щодо справедливості. Соціокультурна специфіка надає змістової і ментальної
своєрідності уявленням про справедливість, задає й детермінує таку
своєрідність у конкретних деталях і особливостях.
Вперше у дисертаційному дослідженні концептуалізовано положення
про зумовленість змістовного рельєфу справедливості конкретно-
історичними особливостями соціокультурної дійсності: варіативність
діапазону смислових різнотлумачень справедливості детермінована
насамперед істотністю соціокультурних відмінностей різних соціумів та
історичних епох − навіть у межах одного соціуму за різних соціокультурних
та історичних умов уявленням про справедливість притаманна різна
змістовна ієрархія.
Справедливість виконує функцію однієї з інституйованих і
легітимізованих картин соціального світу – своєрідних призм, котрі
опосередковують зв’язки людини із зовнішнім світом, інтерпретують
зовнішній світ, тлумачать необхідність застосування щодо нього тих чи
інших аксіологічних та телеологічних стратегем. Виконуючи нормативну
функцію, справедливість постає тим фактором, який регламентує взаємодію
соціальних суб’єктів.
Уявлення про справедливість істотно детерміновані багатьма
аспектами суспільної дійсності, які утворюють когнітивне, аксіологічне й
психологічне підґрунтя сприйняття справедливості. До переліку основних
чинників, завдяки яким формуються уявлення про справедливість, належать:
по-перше, цінності, потреби й інтереси; по-друге, соціальні очікування і
соціальні уявлення (смислообрази) про належний рівень і форми (ідеал)
справедливості; по-третє, габітуалізовані (узвичаєні на рівні стереотипів)
вимоги щодо виконання соціальних ролей, критерії оцінки належного, а
також ступінь реалізації прав і свобод.
За різних соціокультурних умов уявленням про справедливість
притаманна різна змістовна ієрархія. Зазначені відмінності є результатом
еволюціонування уявлень про справедливість і соціокультурних детермінант
справедливості. Кожній оригінальній соціокультурній дійсності за
принципом симетрії відповідає оригінальний смисловий вердикт щодо
справедливості. Соціокультурна специфіка надає змістової і ментальної своєрідності уявленням про справедливість, задає й детермінує таку
своєрідність у конкретних деталях і особливостях.
В диссертации осуществлена социально-философская
концептуализация справедливости как императива социокультурной
действительности, отражающая системную детерминированность
представлений о справедливости определяющими мировоззренческими и
онтологическими приоритетами социокультурной действительности
конкретно-исторического формата. Каждой оригинальной социокультурной
действительности по принципу симметрии соответствует оригинальный
смысловой вердикт по поводу справедливости. Социокультурная специфика
придаёт содержательное и ментальное своеобразие представлениям о
справедливости, задает и детерминирует такое своеобразие в конкретных
деталях и особенностях.
Впервые в диссертационном исследовании концептуализировано
положения о предопределённости содержательного рельефа справедливости
конкретно-историческими особенностями социокультурной
действительности: вариативность диапазона смысловых разночтений
справедливости детерминирована прежде всего существенностью
социокультурных различий разных социумов и исторических эпох − даже в
пределах одного социума в случае различия социокультурных и
исторических условий представлениям о справедливости присуща различная
содержательная иерархия.
Справедливость выполняет функцию одной из институированных и
легитимизированных картин социального мира − своеобразных призм,
которые опосредствуют связи человека с внешним миром, интерпретируют
внешний мир, объясняют необходимость применения к нему тех или иных
аксиологических и телеологических стратегий. Выполняя нормативную
функцию, справедливость является тем фактором, который регламентирует
взаимодействие социальных субъектов.
Представления о справедливости существенно детерминированы
многими аспектами общественной действительности, которые образуют
когнитивную, аксиологическую и психологическую подоплеку восприятия
справедливости. В перечень основных факторов, благодаря которым
формируются представления о справедливости, относятся: во-первых, ценности, потребности и интересы; во-вторых, социальные ожидания и
социальные представления (смыслообразы) о надлежащем уровне и формы
(идеал) справедливости; в-третьих, габитуализованые (общепринятые на
уровне стереотипов) требования по выполнению социальных ролей,
критерии оценки надлежащего, а также степень реализации прав и свобод.
Различным социокультурным условиям присуща разная
содержательная иерархия представлений о справедливости. Указанные
различия являются результатом эволюционирования как представлений о
справедливости, так и социокультурных детерминант справедливости.
Каждой оригинальной социокультурной действительности по принципу
симметрии соответствует оригинальный смысловой вердикт по поводу
справедливости. Социокультурная специфика обусловливает содержательное
и ментальное своеобразие представлений о справедливости, задает и
детерминирует такое своеобразие в конкретных деталях и особенностях.
The socio-philosophical conceptualization of justice as an imperative of
socio-cultural reality, which reflects the systemic determinism of ideas about
justice, defines the ideological and ontological priorities of the socio-cultural
reality of a concrete historical format, was carried out in the dissertation. Each
original socio-cultural reality symmetrically meets the original semantic verdict of
justice. Socio-cultural peculiarity provides meaningful and mental peculiarities to
ideas about justice, sets and determines such peculiarity in concrete details.
The assertion about the influence of specific historical features of socio-
cultural reality on a meaningful reflection of justice was first conceptualized in this
dissertation study. The variability of semantic differences in the sense of justice is
determined primarily by the socio-cultural differences between different societies
and historical epochs, even within the same society in different socio-cultural and
historical conditions, the ideas of justice are inherent in a different content
hierarchy.
Despite the existing individual differences and different spheres of
application, ideas about justice always have a certain objective socio-cultural status
quo, an essential quintessence that is based on historical experience, needs and
perceived perspectives of a particular society. Individual goal-setting priorities of
individuals, socio-cultural peculiarities of society and the content-axiological
peculiarity of an era always intersect at the level of this fundamental determinant. All ideas about justice have a special place and importance in transforming
social chaos into social space. The lack of necessary regulators in the ideological
hierarchy of justice leads to a fatal uncertainty of both, individual and social being.
The idea of justice is the common denominator of value, which allows us to
reflect on the justification and expediency of existing socio-political structures,
within which the living scenario of each person develops. Due to the application of
this normative category, verdicts are made regarding whether it is expedient to
accept the social reality in its present form, or it may be necessary to correct or
radically change the current status quo of public relations.
Justice acts as one of the institutionalized and legitimized paintings of the
social world, a particular prism that mediates human relationships with the outside
world, interprets the outside world, and explains the need for using one or another
axiological and teleological stratagem. In fulfilling its normative role, justice is the
factor regulating the interaction of various social actors.
Existing ideas about justice are substantially determined by many aspects of
social reality, which form a cognitive, axiological and psychological basis for the
perception of justice. The list of the main factors that form the idea of justice,
contains: first, values, needs and interests; secondly, social expectations and social
representations (semantic images) about the proper level and form (ideal) of
justice; thirdly, adapted requirements (in the form of stereotypes) regarding the
implementation of social roles, the criteria for evaluation, as well as the degree of
realization of human rights and freedoms.
The lack of consensus on the content hierarchy concerning ideas about
justice is the result of many reasons, in particular, the multidimensionality of the
ideological marker of justice, the ethical and axiological prism, through which one
or another phenomenon is judged on its conformity with the canons of justice.
However, the symbiosis of socio-cultural factors, which is a basic element for
testing justice, plays a major and decisive role.
At the heart of any concept, paradigm, or stratagem of justice is the criterion
of symmetry between «real» and «proper», and how «real» is different from
«proper», so it is unfair and needs correction. The substantive quintessence of
justice determines the ratio of «real» to «proper», the degree of coherence between
«real» and «proper». The concept of «fair» is usually exemplary and standard, and
at least acceptable, since «fair» does not usually contradict the fundamental
ideological notions of «proper».
In different socio-cultural conditions, ideas about justice have a different
content hierarchy. These differences are the result of the evolution of ideas about
justice and socio-cultural determinants of justice. Every original socio-cultural
reality, based on the principle of symmetry corresponds to the original semantic
verdict of justice. The socio-cultural peculiarity provides an idea of justice with
meaningful and mental features, sets and determines such peculiarity in specific
details and circumstances.
Despite the individual differences and different spheres of application, the
idea of justice always has a certain objective socio-cultural status quo - an essential
quintessence that is conditioned by historical experience, needs and perceptions, as well as the perspectives of a particular society. Individual goal-setting priorities of
individuals, socio-cultural peculiarities of society, as well as the content-
axiological peculiarity of the era, intersect at the level of this fundamental
determinant.
Although meaningful signs of justice have a trans-historical significance,
they are not constant in the trans-historical sense: the principle of historicism
applies fully to the idea of justice, i.e. they undergo steady changes in the process
of transforming factors of influence and key causal relationships. The universal
meaningful invariant of justice does not exist in principle: it is correct to speak
only about its partial version, which extends its powers to a specific historical
system of a certain socio-cultural part of the civilized world.
Modern society presents a diverse set of ideas about justice, which are not
subject to hierarchy, because they are de facto and instrumentally equivalent. This
state of affairs is quite objective, since it is determined by the «diversity» and at
the same time possesses amorphous features of socio-cultural, moral and
psychological types that form the «face», identity, mass consciousness of a modern
society, and which cannot be unified, leveled , canonized, regulated or ignored in a
democratic society.
Globalization is one of the leading trends in the modern world, which is
associated with an increase in the interdependence between social phenomena,
cultures, societies, ways of life, resources, and also has an objective, dynamic and
accelerated character. Cultural globalization is a multidisciplinary process that
deals with relations between religions and ethnic groups, traditional and
contemporary values, traditions, different cultural orientations, lifestyles and
consumer preferences.
One of the essential and rather symptomatic aspects of the present is the
globalization of inequality. The uneven social and economic development of
countries in different parts of the world primarily reflects the actual state of global
injustice as a result of the inequality of the starting conditions in the context of
global interaction.
