DSpace at library NPU Dragomanova » Автореферати та дисертації » Автореферати »

Please use this identifier to cite or link to this item: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/25575
Title: Справедливість як імператив соціокультурної дійсності
Other Titles: Justice as an Imperative of Social and Cultural Reality
Справедливость как императив социокультурной действительности
Authors: Левкулич, Василь Васильович
Keywords: генезис уявлень про справедливість
імператив
соціокультурна дійсність
змістовні ознаки
причинно-наслідкові зв’язки
нормативна функція
принцип історизму
трансісторична значущість
історична несправедливість
глобалізація нерівності
генезис представлений о справедливости
императив
социокультурная реальность
содержательные признаки
причинно-следственные связи
нормативная функция
принцип историзма
трансисторическая значимость
историческая несправедливость
глобализация неравенства
genesis of ideas about justice
imperative
socio-cultural reality
meaningful signs
causal relationships
normative function
principle of historicism
trans-historical significance
historical injustice
globalization of inequality
Issue Date: 2018
Publisher: Видавництво НПУ імені М.П.Драгоманова
Citation: Левкулич, Василь Васильович. Справедливість як імператив соціокультурної дійсності : автореф. дис. ... докт. філос. наук : 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії / Левкулич Василь Васильович ; [наук. керівник Самчук Зореслав Федорович] ; М-во освіти і науки України, Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2018. - 36 с.
Abstract: У дисертації здійснено соціально-філософську концептуалізацію справедливості як імператива соціокультурної дійсності, яка віддзеркалює системну детермінованість уявлень про справедливість визначальними світоглядними і онтологічними пріоритетами соціокультурної дійсності конкретно-історичного формату. Кожній оригінальній соціокультурній дійсності за принципом симетрії відповідає оригінальний смисловий вердикт щодо справедливості. Соціокультурна специфіка надає змістової і ментальної своєрідності уявленням про справедливість, задає й детермінує таку своєрідність у конкретних деталях і особливостях. Вперше у дисертаційному дослідженні концептуалізовано положення про зумовленість змістовного рельєфу справедливості конкретно- історичними особливостями соціокультурної дійсності: варіативність діапазону смислових різнотлумачень справедливості детермінована насамперед істотністю соціокультурних відмінностей різних соціумів та історичних епох − навіть у межах одного соціуму за різних соціокультурних та історичних умов уявленням про справедливість притаманна різна змістовна ієрархія. Справедливість виконує функцію однієї з інституйованих і легітимізованих картин соціального світу – своєрідних призм, котрі опосередковують зв’язки людини із зовнішнім світом, інтерпретують зовнішній світ, тлумачать необхідність застосування щодо нього тих чи інших аксіологічних та телеологічних стратегем. Виконуючи нормативну функцію, справедливість постає тим фактором, який регламентує взаємодію соціальних суб’єктів. Уявлення про справедливість істотно детерміновані багатьма аспектами суспільної дійсності, які утворюють когнітивне, аксіологічне й психологічне підґрунтя сприйняття справедливості. До переліку основних чинників, завдяки яким формуються уявлення про справедливість, належать: по-перше, цінності, потреби й інтереси; по-друге, соціальні очікування і соціальні уявлення (смислообрази) про належний рівень і форми (ідеал) справедливості; по-третє, габітуалізовані (узвичаєні на рівні стереотипів) вимоги щодо виконання соціальних ролей, критерії оцінки належного, а також ступінь реалізації прав і свобод. За різних соціокультурних умов уявленням про справедливість притаманна різна змістовна ієрархія. Зазначені відмінності є результатом еволюціонування уявлень про справедливість і соціокультурних детермінант справедливості. Кожній оригінальній соціокультурній дійсності за принципом симетрії відповідає оригінальний смисловий вердикт щодо справедливості. Соціокультурна специфіка надає змістової і ментальної своєрідності уявленням про справедливість, задає й детермінує таку своєрідність у конкретних деталях і особливостях.
В диссертации осуществлена социально-философская концептуализация справедливости как императива социокультурной действительности, отражающая системную детерминированность представлений о справедливости определяющими мировоззренческими и онтологическими приоритетами социокультурной действительности конкретно-исторического формата. Каждой оригинальной социокультурной действительности по принципу симметрии соответствует оригинальный смысловой вердикт по поводу справедливости. Социокультурная специфика придаёт содержательное и ментальное своеобразие представлениям о справедливости, задает и детерминирует такое своеобразие в конкретных деталях и особенностях. Впервые в диссертационном исследовании концептуализировано положения о предопределённости содержательного рельефа справедливости конкретно-историческими особенностями социокультурной действительности: вариативность диапазона смысловых разночтений справедливости детерминирована прежде всего существенностью социокультурных различий разных социумов и исторических эпох − даже в пределах одного социума в случае различия социокультурных и исторических условий представлениям о справедливости присуща различная содержательная иерархия. Справедливость выполняет функцию одной из институированных и легитимизированных картин социального мира − своеобразных призм, которые опосредствуют связи человека с внешним миром, интерпретируют внешний мир, объясняют необходимость применения к нему тех или иных аксиологических и телеологических стратегий. Выполняя нормативную функцию, справедливость является тем фактором, который регламентирует взаимодействие социальных субъектов. Представления о справедливости существенно детерминированы многими аспектами общественной действительности, которые образуют когнитивную, аксиологическую и психологическую подоплеку восприятия справедливости. В перечень основных факторов, благодаря которым формируются представления о справедливости, относятся: во-первых, ценности, потребности и интересы; во-вторых, социальные ожидания и социальные представления (смыслообразы) о надлежащем уровне и формы (идеал) справедливости; в-третьих, габитуализованые (общепринятые на уровне стереотипов) требования по выполнению социальных ролей, критерии оценки надлежащего, а также степень реализации прав и свобод. Различным социокультурным условиям присуща разная содержательная иерархия представлений о справедливости. Указанные различия являются результатом эволюционирования как представлений о справедливости, так и социокультурных детерминант справедливости. Каждой оригинальной социокультурной действительности по принципу симметрии соответствует оригинальный смысловой вердикт по поводу справедливости. Социокультурная специфика обусловливает содержательное и ментальное своеобразие представлений о справедливости, задает и детерминирует такое своеобразие в конкретных деталях и особенностях.
The socio-philosophical conceptualization of justice as an imperative of socio-cultural reality, which reflects the systemic determinism of ideas about justice, defines the ideological and ontological priorities of the socio-cultural reality of a concrete historical format, was carried out in the dissertation. Each original socio-cultural reality symmetrically meets the original semantic verdict of justice. Socio-cultural peculiarity provides meaningful and mental peculiarities to ideas about justice, sets and determines such peculiarity in concrete details. The assertion about the influence of specific historical features of socio- cultural reality on a meaningful reflection of justice was first conceptualized in this dissertation study. The variability of semantic differences in the sense of justice is determined primarily by the socio-cultural differences between different societies and historical epochs, even within the same society in different socio-cultural and historical conditions, the ideas of justice are inherent in a different content hierarchy. Despite the existing individual differences and different spheres of application, ideas about justice always have a certain objective socio-cultural status quo, an essential quintessence that is based on historical experience, needs and perceived perspectives of a particular society. Individual goal-setting priorities of individuals, socio-cultural peculiarities of society and the content-axiological peculiarity of an era always intersect at the level of this fundamental determinant. All ideas about justice have a special place and importance in transforming social chaos into social space. The lack of necessary regulators in the ideological hierarchy of justice leads to a fatal uncertainty of both, individual and social being. The idea of justice is the common denominator of value, which allows us to reflect on the justification and expediency of existing socio-political structures, within which the living scenario of each person develops. Due to the application of this normative category, verdicts are made regarding whether it is expedient to accept the social reality in its present form, or it may be necessary to correct or radically change the current status quo of public relations. Justice acts as one of the institutionalized and legitimized paintings of the social world, a particular prism that mediates human relationships with the outside world, interprets the outside world, and explains the need for using one or another axiological and teleological stratagem. In fulfilling its normative role, justice is the factor regulating the interaction of various social actors. Existing ideas about justice are substantially determined by many aspects of social reality, which form a cognitive, axiological and psychological basis for the perception of justice. The list of the main factors that form the idea of justice, contains: first, values, needs and interests; secondly, social expectations and social representations (semantic images) about the proper level and form (ideal) of justice; thirdly, adapted requirements (in the form of stereotypes) regarding the implementation of social roles, the criteria for evaluation, as well as the degree of realization of human rights and freedoms. The lack of consensus on the content hierarchy concerning ideas about justice is the result of many reasons, in particular, the multidimensionality of the ideological marker of justice, the ethical and axiological prism, through which one or another phenomenon is judged on its conformity with the canons of justice. However, the symbiosis of socio-cultural factors, which is a basic element for testing justice, plays a major and decisive role. At the heart of any concept, paradigm, or stratagem of justice is the criterion of symmetry between «real» and «proper», and how «real» is different from «proper», so it is unfair and needs correction. The substantive quintessence of justice determines the ratio of «real» to «proper», the degree of coherence between «real» and «proper». The concept of «fair» is usually exemplary and standard, and at least acceptable, since «fair» does not usually contradict the fundamental ideological notions of «proper». In different socio-cultural conditions, ideas about justice have a different content hierarchy. These differences are the result of the evolution of ideas about justice and socio-cultural determinants of justice. Every original socio-cultural reality, based on the principle of symmetry corresponds to the original semantic verdict of justice. The socio-cultural peculiarity provides an idea of justice with meaningful and mental features, sets and determines such peculiarity in specific details and circumstances. Despite the individual differences and different spheres of application, the idea of justice always has a certain objective socio-cultural status quo - an essential quintessence that is conditioned by historical experience, needs and perceptions, as well as the perspectives of a particular society. Individual goal-setting priorities of individuals, socio-cultural peculiarities of society, as well as the content- axiological peculiarity of the era, intersect at the level of this fundamental determinant. Although meaningful signs of justice have a trans-historical significance, they are not constant in the trans-historical sense: the principle of historicism applies fully to the idea of justice, i.e. they undergo steady changes in the process of transforming factors of influence and key causal relationships. The universal meaningful invariant of justice does not exist in principle: it is correct to speak only about its partial version, which extends its powers to a specific historical system of a certain socio-cultural part of the civilized world. Modern society presents a diverse set of ideas about justice, which are not subject to hierarchy, because they are de facto and instrumentally equivalent. This state of affairs is quite objective, since it is determined by the «diversity» and at the same time possesses amorphous features of socio-cultural, moral and psychological types that form the «face», identity, mass consciousness of a modern society, and which cannot be unified, leveled , canonized, regulated or ignored in a democratic society. Globalization is one of the leading trends in the modern world, which is associated with an increase in the interdependence between social phenomena, cultures, societies, ways of life, resources, and also has an objective, dynamic and accelerated character. Cultural globalization is a multidisciplinary process that deals with relations between religions and ethnic groups, traditional and contemporary values, traditions, different cultural orientations, lifestyles and consumer preferences. One of the essential and rather symptomatic aspects of the present is the globalization of inequality. The uneven social and economic development of countries in different parts of the world primarily reflects the actual state of global injustice as a result of the inequality of the starting conditions in the context of global interaction.
URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/25575
Appears in Collections:Автореферати

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
100355174.pdf459.36 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.