Сьогодні життя людини неможливо уявити без змін у соціальній сфері, головним орієнтиром якої є стан
духовного, психічного і фізичного здоров’я. У Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту підкреслюється,
що здоровий спосіб життя є чинником, що визначає довге активне життя, соціальне, біологічне й психічне благополуччя
громадян [5]. Але останнім часом у більшості країнах світу зростає чисельність людей з обмеженим станом здоров’я
(інвалідів). Це пов’язано з тим, що ускладнюється процеси виробництва, збільшується кількість транспорту, виникають
воєнні конфлікти, погіршується екологія та ін. Тому виникає потреба у розвитку та популяризації адаптивної фізичної
культури, тобто фізичної культури, адаптованої до особливостей людей, що мають порушення у розвитку й обмежені
фізичні можливості. Для таких людей адаптивна фізична культура є могутнім чинником соціалізації у суспільство.
Today,
human life can not be imagined without changes in the social sphere, the main benchmark of which is the state of spiritual, mental
and physical health. The National Doctrine of Physical Culture and Sports emphasizes that a healthy lifestyle is a factor that
determines long active life, social, biological and mental well-being of citizens [5]. But recently, in most countries of the world, the
number of people with a limited health status (people with disabilities) is increasing. This is due to the complicated production
processes, the increase in the number of transport, military conflicts, the deterioration of the environment, etc. Therefore, there is a
need for the development and popularization of adaptive physical culture, that is, physical culture, adapted to the peculiarities of
people with developmental disabilities and limited physical abilities. For such people, adaptive physical culture is a powerful factor in
socialization in society.
