Педагогічні критерії адаптації футболістів до тренувальних навантажень в умовах закладів вищої освіти

Abstract

Мета дослідження полягала в експериментальному обґрунтуванні інформативності педагогічних критеріїв адаптації футболістів студентських команд до тренувальних навантажень. Педагогічне спостереження за тренувальним процесом футболістів студентської команди дозволило визначити такі параметри тренувальних навантажень у підготовчому періоді як обсяг рухової діяльності гравців, співвідношення видів підготовки та навантажень різної фізіологічної спрямованості, величину навантаження тощо. Виявлено статистично достовірне (р<0,05) покращення фізичної працездатності футболістів на 5,9 %, аеробної продуктивності на 2,1 %, функцій дихальної системи на 2,5 %, рівня адаптації на 1,6 %. Таким чином, інформативними педагогічними критеріями адаптації гравців до тренувальних навантажень аеробної спрямованості є максимальне споживання кисню, частота дихання в спокої, інтегральний показник адаптації Невм’янова.

The purpose of the study was to experimentally substantiate the informativity of the pedagogical criteria of adaptation of students teams football players’ to training loads. Pedagogical observation of the training process of the student team football players allowed to determine the following parameters of training loads in the preparatory period: the volume of motor work amounted to 52,5 h; the most in the preparatory period of footballers was assigned to physical training, which accounted for 50,3 %, the rest of the motor activity of the players was occupied by technical-tactical and game training – 29,5 % and 20,2 % respectively; the preparatory period included 37 trainings, among them 11 trainings were with small volume of training load, 16 were with average volume, 10 were with large volume; the aerobic and mixed aerobic-anaerobic modes of energy supply of muscular activity were used predominantly, the ratio of which was 46,3 and 43,4 % respectively; the load of anaerobic orientation was used in a small amount of 10,3 %. Analysis of the dynamics of the functional indicators of footballers to the training loads allows to note statistically significant (p<0,05) improvement of physical capacity (PWC170 (V)) by 5,9 %, aerobic productivity (maximum oxygen consumption) by 2,1 %, functions of the respiratory system (resting breathing) by 2,5 %, the level of adaptation (integral indicator of adaptation) by 1,6 %. Such results are the evidence of using the significant proportion of loads in the aerobic mode of energy supply of muscle activity. Thus, the outlined indicators are informative pedagogical criteria for adapting players to the aerobic training loads.