В последние годы активизировалось внимание к здоровому образу жизни (ЗОЖ) студентов, что связано с озабоченностью общества по поводу здоровья специалистов, выпускаемых высшей школою, роста заболеваемости в процессе профессиональной подготовки а также последующим снижением работоспособности. Необходимо отчётливо представлять, что не существует ЗОЖ как некой особенной формы жизнедеятельности вне образа жизни в целом. Успех этого процесса зависит не только от условий, созданных для его реализации органами управления высшим образованием а также администрацией вуза и педагогическим коллективом. Его гарантируют, прежде всего, конструктивные настойчивые практические действия в этом направлении самих студентов. При этом они должны опираться на научные данные а также на здоровые элементы сложившегося образа жизни. Причём наиболее эффективно постепенное овладение культурой ЗОЖ. ЗОЖ отражает обобщённую типовую структуру форм жизнедеятельности студентов, для которой характерно единство и целесообразность процессов самоорганизации и самодисциплины, саморегуляции и саморазвития, направлениях на укрепление адаптивных возможностей организма, полноценную самореализацию своих сущностных сил а также дарований и способностей в общекультурном и профессиональном развитии и жизнедеятельности в целом. ЗОЖ создаёт для личности такую социокультурную микросреду, в условиях которой возникают реальные предпосылки для высокой творческой самоотдачи а также работоспособности и трудовой и общественной активности; психологического комфорта, наиболее полно раскрывается психофизический потенциал личности; актуализируется процесс её самосовершенствования. В условиях ЗОЖ ответственность за здоровье формируется у студента как часть общекультурного развития, проявляющаяся в единстве стилевых особенностей поведения, способности построить себя как личность в соответствии с собственными представлениями о полноценной в нравственном а также в духовном и в физическом отношении жизни.
Останнім часом активізувалася увага до здорового способу життя (ЗСЖ) студентів, що пов’язане із занепокоєністю суспільства стосовно здоров’я фахівців, які навчаються в вищій школі а також зростанням захворюваності під час професійної підготовки та наступним зниженням працездатності. Необхідно чітко уявляти що не існує ЗСЖ як певної особливої форми життєдіяльності поза способу життя в цілому. Успіх цього процесу залежить не тільки від умов, які створені для його реалізації органами керування вищою освітою а також адміністрацією вищого навчального закладу та педагогічним колективом. Його гарантують, насамперед, конструктивні настирливі практичні дії в цьому напрямку самих студентів. При цьому вони повинні опиратися на наукові дані а також на здорові елементи способу життя, який склався. Причому найбільш ефективно поступове оволодіння культурою ЗСЖ. ЗСЖ відображає узагальнену типову структуру форм життєдіяльності студентів, для якої характерно єдність та доцільність процесів самоорганізації та самодисципліни а також саморегуляції та саморозвитку, направлених на зміцнення адаптивних можливостей організму, повноцінну самореалізацію своїх важливих сил, а також талантів та здібностей в загальнокультурному та в професійному розвиткові та життєдіяльності в цілому. ЗСЖ створює для особистості таке соціокультурне мікросередовище, в умовах якого виникають реальні можливості для високої творчої самовіддачі а також працездатності та трудової й суспільної діяльності; психологічного комфорту, найбільш повно розкривається психофізичний потенціал особи; актуалізується процес її самовдосконалювання. В умовах ЗСЖ відповідальність за здоров’я формується в студента як частина загальнокультурного розвитку, яка проявляється в єдності стильових особливостей поведінки а також здатності побудувати себе як особистість відповідно до власних уявлень про повноцінне в моральному а також в духовному та в фізичному відношенні життя.
Nowadays it is activated an attention to health mode of life of students which is connected with thinking a society concerning to a health of specialists which study at higher educational establishments, a growth of illness at a process of professional preparing as well as following decreasing work ability. We have to clearly understand that it is no such form of life as some special form of living out of a mode of life as a whole. Forming individual culture of health mode of life at student’s time is the complex durable process; a goal of this process is to pass to the new quality of a life. A success of this process is depended on not only conditions created for its realization from a higher education as well as an administration of higher educational establishment and pedagogical staff. First of all insisted practical actions of students at this direction guarantee this success. At the same time these actions have to support on scientific data as well as health elements of real mode of life. A gradual mastering a health mode of life is the most effective phenomenon. A health mode of life reflects usual structure of forms of students’ life for which it is usual importance of process of self – organization and self – discipline, self – regulation and self – development which are directed to strengthening adaptive possibilities of an organism as well as right self – realization of their important forces and talents and abilities at overall cultural and professional development as a whole. A health mode of life creates for a person such social and cultural environment at which conditions appear real possibilities for high creative self – potential as well as work ability and labour and social activities; psyhological comfort; psyhological and physical potential of a person is opened as well as a process of person’s self – improving is actualized. At a health mode of life a responsibility for a health is formed at student as a part of overall cultural development; this part appears at overall style pecularities of a behaviour, an ability to build itself as a person concerning to own imaginations about real life concerning to moral as well as mental and physical relations.
