Кінематограф становить собою значний пласт матеріалу для філософського
аналізу. Завдяки влучній візуальній картині/зображенню, ми маємо змогу проживати окремі відчуття та стани чи отримуємо меседж на ментальному рівні, який дає змогу більш глибоко та, в меншій мірі, відсторонено, зрозуміти сутність окремих концептів, понять. В даній роботі ми спробуємо охарактеризувати та проаналізувати поняття «відрази» та «порожнечі» в просторі концептосфери кінотексту. Оскільки саме ці явища досить часто залишаються «безголосими» в силу власної незбагненності.
Cinema is an additional source for information and philosophical analysis. And today, in the world of total visualization, it is also one of the main sources. Thanks to the visual image, the viewer has the opportunity, on a sensual or mental level, to receive a certain message with the help of which one can go deeper into explaining a number of philosophical concepts. In this study, our goal is to study such concepts as aversion and emptiness in the conceptual sphere of film text. We will try to answer a series of questions that stem from a given topic. Do we ask ourselves why disgust has such a great influence on a person? Why does it enthrall the viewer with its
incredible power? Why does every screaming «it's-not-me» still see themselves in a film? Еtc.
