У статті досліджуються прояви сутнісних сил життєвої стійкості людини в
умовах реальності повсякдення. Авторська увага зосереджена на концептуальному
представлені категорій «сутнісні сили людини», «соціальний оптимізм» з огляду на
трансформаційні зміни сучасного довкілля. Дослідження спрямоване на розкриття
проблеми життєвої стійкості людини з позицій філософської антропології, соціальної філософії із застосуванням методів проблемного та рефлексивного аналізу. Змістові характеристики життєвої стійкості людини визначаються сучасними траєкторіями індивідуального й колективного життя, окреслюючи нові можливості соціального розвитку, світу повсякдення.
The article examines the manifestations of the essential forces of human vitality in the reality of everyday life. The author's attention is focused on conceptual categories represented by "essential human forces", "social optimism" in view of the transformational changes in the contemporary environment. The research is aimed at revealing the problem of human vitality from the standpoint of philosophical anthropology, social philosophy using the methods of reflexive and problem analysis. The semantic characteristics of human vitality are determined by modern trajectories of individual and collective life, outlining the new possibilities of social development and the world of everyday life.
