У дисертації досліджено проблему розвитку музичних здібностей учнів
початкової школи в процесі ігрової діяльності; проаналізовано стан
дослідженості проблеми в музично-педагогічній науці і практиці; уточнено
поняття «музичні здібності учнів початкової школи», «музична гра» та «ігрова
діяльність»; визначено принципи та педагогічні умови розвитку музичних
здібностей учнів початкової школи в процесі ігрової діяльності; розроблено
критерії та показники розвиненості музичних здібностей учнів початкової
школи; визначено рівні розвиненості музичних здібностей учнів початкової
школи в процесі ігрової діяльності; розроблено та експериментально перевірено
методику розвитку музичних здібностей учнів початкової школи в процесі ігрової діяльності, що складається з трьох етапів: пасивно-адаптаційного,
активно-репродуктивного та ініціативно-творчого.
Доцільність впровадження розробленої методики підтверджено в ході
педагогічного експерименту, в результаті якого виявлено позитивну динаміку
розвитку музичних здібностей учнів. Практичне значення результатів
дослідження полягає у тому, що його теоретичні висновки та експериментальні
результати можуть бути використані вчителями музичного мистецтва в
закладах загальної середньої освіти, викладачами вищих мистецьких
навчальних закладів у процесі підготовки студентів до музично-педагогічної
діяльності, а також у системі післядипломної освіти вчителів музичного мистецтва.
В диссертации исследована проблема развития музыкальных
способностей учеников начальной школы в процессе игровой деятельности;
проанализировано состояние исследуемой проблемы в музыкально-
педагогической науке и практике; уточнено понятие «музыкальные
способности учеников начальной школы», «музыкальная игра» и «игровая
деятельность»; определены принципы и педагогические условия развития
музыкальных способностей учеников начальной школы в процессе игровой
деятельности; разработаны критерии и показатели развитости музыкальных
способностей учеников начальной школы; определены уровни развитости
музыкальных способностей учеников начальной школы в процессе игровой
деятельности; разработана и экспериментально проверена методика развития
музыкальных способностей учеников начальной школы в процессе игровой
деятельности, которая состоит из трех этапов: пассивно-адаптационного,
активно-репродуктивного и инициативно-творческого.
Цеесобразность внедрения разработанной методики подтверждена в ходе
педагогического эксперимента, в результате которого обнаружено
положительную динамику развития музыкальных способностей учеников.
Практическое значение результатов исследования заключается в том, что его
теоретические выводы и экспериментальные результаты могут быть
использованы учителями музыкального искусства в учреждениях общего
среднего образования, преподавателями высших художественных учебных
заведений в процессе подготовки студентов к музыкально-педагогической
деятельности, а также в системе последипломного образования учителей
музыкального искусства.
Within the thesis research framework, the issue of shaping the primary school
learners’ music abilities in the process of play activity was studied; the current
research state of the issue within music and pedagogical science/practice domain was
considered; the notions of primary school learners’ music abilities, music/rhythm
game and play activity were specified; the principles and pedagogical circumstances
for shaping the primary school learners’ music abilities in the process of play activity
were identified; the criteria and progress characteristics of the primary school
learners’ music abilities were figured out; the progress levels of the primary school
learners’ music abilities obtained via play activity were identified; gradual/phased
methodology of shaping the primary school learners’ music abilities in the process of
play activity, involving three stages (passively-adaptive, actively-reproductive and
self-motivated artistic), was developed and experimentally confirmed.
The effectiveness of implementing the developed methodology was confirmed
during pedagogical experiment, in the result of which the upward trend of shaping the
learners’ music abilities was observed. The practical significance of the research
results lies in the fact that its theoretical conclusions and experimental findings may
be implemented by Musical Mastery teachers at comprehensive schools, as well as by
higher musical institutions teachers in the process of training the students for music
and pedagogical practical activity; within the postgraduate education system for
Musical Mastery teachers.
