У статті з’ясовано, що дієслово яти фіксувалося у найдавніших слов’янських пам’ятках – старослов’янських, тобто входило до лексичного складу давніх слов’янських мов, функціонувало поряд із имати та имѣти в лексичній системі давньоукраїнської мови. У статті проаналізовано дані етимологічних, історичних словників, погляди вітчизняних і зарубіжних мовознавців, присвячені проблемі функціонування дієслів, об’єднаних спільним коренем *em- в доісторичний та історичний періоди розвитку слов’янських мов. Визначено, що дієслово яти відіграло важливу роль у формуванні граматичної системи української мови, бо на основі аналітичних форм з дієсловом яти в українській мові сформувалася синтетична форма майбутнього часу недоконаного виду.
It is shown that the verb яти recorded in ancient Slavic monuments – Old Slavonic that was part of the vocabulary of ancient Slavic languages functioned alongside имати and имѣти in the lexical system of ancient languages. The paper analyzes the information etymological and historical dictionaries, views of domestic and foreign linguists on the issue of the functioning of verbs with common roots *em- in prehistoric and historic periods of the Slavic languages. Determined that the verb mint played an important role in shaping the grammar Ukrainian language, because based on the analytical forms of the verb яти in the Ukrainian language was formed synthetic form of the future tense imperfective.
