У статті проаналізовано проблему соціалізації особистості; з’ясовано сутність
дефініції “соціалізація” крізь призму учених-дослідників; визначено соціалізацію особистості як
складний і багатофакторний процес, у якому вагомими є об’єктивні і суб’єктивні
детермінанти. Констатовано, що соціалізація розпочинається з раннього дитинства, такий її
етап називається “первинною” (підготовчою) соціалізацією і є найважливішим у житті
кожної людини. Проаналізовано сутність “вторинної” (активної) соціалізації – наступного
етапу, притаманного особистості, яка вже має певний багаж цінностей, досвіду, уявлень,
переконань, мотивів тощо.
Проаналізовано основні механізми соціалізації, до яких відносимо: психологічний;
традиційний; інституційний; стилізований; міжособистісний. На етапі дошкільного дитинства
найважливішими є імпринтинг, наслідування, екзистенціальний натиск, ідентифікація.
The article gives the analysis of the problem of socialization of the individual; the clarification of
the essence of “socialization” from the point of view of different scientists-researchers; the definition of
socialization of the individual as a complex and multifactorial process, in which objective and subjective
determinants are significant. It is stated that socialization begins in an early childhood, this stage is
called “primary” (preparatory) socialization and is the most important in the life of each person. The
essence of “secondary” (active) socialization is analyzed - the next stage, inherent to personality, that
already has certain luggage of values, experience, representations, beliefs, motives, etc.
The basic mechanisms of socialization are analized which include psychological; traditional;
institutional; stylized; interpersonal. Imprinting, imitation, existential pressure, identificationare the
most important at the stage of pre-school childhood.
