Питання пасіонарності та схильності до ризику в просторі властивостей особистості

Abstract

У статті розглядаються результати теоретико-емпіричного дослідження відмінностей у проявах схильності до ризику осіб із різним ступенем пасіонарності. В основі ризикованої поведінки лежать не тільки специфічні особливості небезпечних, невизначених ситуацій, але й індивідуально-психологічні особливості суб’єкта діяльності, його здоров’я, психологічні стани та властивості особистості. Інформація про риси особистості, які пов’язані з пасіонарністю, міститься в роботах, що спрямовані на пошук зовнішніх та внутрішніх детермінант, на вивчення творчих і ризикогенних особистостей. Для емпіричної перевірки ми обрали такі психодіагностичні методики: "Тест-опитувальник якісних показників схильності до ризику" О. Саннікова, С. Бикова, "Розміщення себе на шкалі пасіонарності" (модифікація методики Т. Дембо та С. Рубінштейна). Емпіричне дослідження проводилося на базі Одеської державної академії будівництва та архітектури. Загальна кількість обстежених – 67 осіб, віком від 19 до 23 років.

В статье рассматриваются результаты теоретико-эмпирического исследования различий в проявлениях склонности к риску лиц с разной степенью пассионарности. В основе рискованного поведения лежат не только специфические особенности опасных, неопределенных ситуаций, но и индивидуально-психологические особенности субъекта деятельности, его здоровье, психологические состояния и свойства личности. Информация о чертах личности, связанных с пассионарностью, содержится в работах, направленных на поиск внешних и внутренних детерминант, на изучение творческих личностей и рискогенных личностей.

This article examines the results of the theoretical and empirical study of the differences in the manifestations of predisposition to the risk of persons with different degrees of passionarity. For empirical testing we chose the following psychodiagnostic methods "Test-questionnaire for quality indicators of predisposition to risk" O. Sannikova, S. Bykovа and "Placing yourself on the scale of passionarity" (modification of the methodology of T. Dembo and S. Rubinstein). An empirical study was conducted on the basis of the Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture. The total number of subjects – 67 people, aged 19 to 23 years.