Історіографія вивчення педагогіки східних слов’ян етнографами ХІХ-початку ХХ століття (дорадянський період)

Abstract

У публікації розкривається дорадянський період історіографії у вивченні народно-педагогічних поглядів східних слов’ян. Автором розкриваються основні напрями дослідження педагогіки наших пращурів етнографами ХІХ – початку ХХ століття. Незважаючи на описовість, фрагментарність та недостатній теоретичний аналіз даних розвідок, у роботах етнографів вперше було вказано на необхідність вивчення дитячого побуту в традиційному суспільстві. В цей період з’явилася низка публікацій етнографів-краєзнавців, що становлять сьогодні джерельну базу для вивчення особливостей виховання дітей східних слов’ян. Описувалися родильні звичаї та обряди, уявлення та вірування, що лежали в основі народних поглядів на виховання дитини, одяг, дитячі меблі, умови проживання, ігри, іграшки, участь дітей у громадському житті общини; фіксувалися матеріали фольклорної традиції дітей, народної дитячої медицини тощо. Узагальнення значної кількості польового матеріалу спричинило інтерес етнографів до вивчення різноманітних аспектів етнографії дитинства та юності.

The publication reveals the pre-Soviet period of historiography in the study of the national-pedagogical views of the Eastern Slavs. The author reveals the main directions of the study of pedagogy of our ancestors by ethnographers of the XIX - early XX centuries. Despite the narrative, fragmentation and insufficient theoretical analysis of the given research, the ethnographers' work for the first time pointed to the need to study children's life in a traditional society. During this period, a number of publications of ethnographers-researchers of local historyappeared which today constitute a source for studying the peculiarities of education of children of the Eastern Slavs. Maternal customs and ceremonies, conceptions and beliefs that underlie in the people's views on the upbringing of the child, clothes, children's furniture, living conditions, games, toys, and participation of children in community lifewere depicted; the materials of the folklore tradition of children, folk medicine for children, etc. were recorded. The generalization of a significant amount of field material caused the interest of ethnographers in the study of various aspects of ethnography of childhood and adolescence.