Стаття присвячена історико-педагогічному аналізу практики естетичного розвитку дітей у дошкільних закладах України у другій половині ХХ ст. Визначено об’єктивні обставини, що вплинули на діяльність вихователів дошкільних установ з естетичного розвитку дітей (оновлення програм виховання й навчання, наявне методичне забезпечення, інтенсивні наукові пошуки вітчизняних дослідників з питань теорії естетичного виховання тощо). Охарактеризовано традиційні (заняття, самостійна діяльність, екскурсія, бесіда тощо) та інноваційні (метод занурення, метод співтворчості, заняття-знайомство тощо) шляхи керівництва зображувальною діяльністю дітей. Підкреслюється, що значну роль в оновленні змісту діяльності дошкільних закладів у напрямі естетичного розвитку вихованців відігравала творча активність педагогів. Зроблено висновки, що зображувальна діяльність розглядалась як важливий засіб впливу на естетичний розвиток дітей; вихователі комплексно використовували різні види мистецтва (живопис, музика,
художнє слово); експериментували з формами естетичного виховання; розробляли авторські методики занять з кожного виду мистецтва для окремих вікових груп дітей задля розвитку творчих здібностей, активності, самостійності
в художній діяльності тощо.
The article is devoted to the historical-pedagogical analysis of the practice of aesthetic development of children in preschool institutions of Ukraine in the second half of the XX century. The objective circumstances that influenced the activity of preschool educational institutions for the aesthetic development of children were identified (updating of education and training programs, available methodological support, intensive scientific searches of domestic researchers on the theory of aesthetic education,
etc.). Traditional (classes, independent activities, excursions, conversations, etc.) and innovative (method of immersion, method of co-creation, classes-acquaintance, etc.) are described. The ways of guiding the depictions of children are described. It is emphasized that the creative activity of teachers played an important role in updating the content of preschool institutions in the direction of aesthetic development of pupils. It is concluded that figurative activity was considered as an important means of influencing the aesthetic development of children; educators used complex art (painting, music, artistic word); experimented with forms of aesthetic education; developed author's methods of classes for each type of art for certain age groups of children for the development of creative abilities, activity, independence in artistic activities, etc.
