Development of cross-cultural communication skills as the basis in the formation of multicultural personality in the context of the modernization of kazakhstani education

Abstract

In the globalized world the educational system should train students to cooperate and communicate with people of various nationalities, races, religions, however keeping their national identity and nativeness. In other words, students should be trained for life in multicultural context. Various communication practices with foreigners show that even profound knowledge of foreign language can't exclude misunderstanding and the conflicts with language speakers. Successful contacts with representatives of various cultures are impossible without knowing culture specifics and practical skills in cross-cultural communication. To implement productive intercultural communication, based on the account of its linguistic and psychological characteristics, future specialists should have intercultural communicative competence. The problem of formation and development of future specialists’ intercultural communicative competence in the sphere of communicative behavior of representatives of collectivist and individualist cultures serves as the keynote of the research. The article contains information on national specifics of etiquette in business communication in the English-speaking countries and in Kazakhstan. The etiquette is the most important component of communication culture, its organizing beginning. Etiquette norms in traditional society penetrate practically all everyday life of an individual, defining his behavior. Authors marked out the basic principles of the traditional Kazakh etiquette which are the contents of the adopted behavior standards. From various etiquette norms the authors of the article described etiquette of greetings and etiquette of business communication. According to the researchers, when forming the multicultural personality in the conditions of modernization of public consciousness in Kazakhstan complex studying of various parts of national etiquette, identifying its traditional specific features is an important scientific task.

В умовах глобалізації перед системою освіти й виховання виникає складне завдання підготовки студентської молоді до життя в умовах полікультурного середовища, формування в них умінь і навичок для співпраці та спілкування з людьми різних національностей, рас, віросповідань, при цьому не втрачаючи своєї самобутності й неповторності. Відомо, що для ефективного спілкування з представниками різних культур недостатньо лише володіння іноземною мовою. Успішні контакти з представниками інших культур неможливі без знання особливостей цих культур і практичних навичок у полікультурному спілкуванні. Для здійснення продуктивного міжкультурного спілкування з урахуванням його лінгвістичних і психологічних особливостей майбутній спеціаліст повинен володіти міжкультурною комунікативною компетентністю. Саме проблема формування міжкультурної комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів у процесі навчання іноземної мови у ВНЗ послугувала лейтмотивом пропонованого дослідження в галузі комунікативної поведінки представників етнічних спільнот колективістської й індивідуалістської культур. Стаття презентує інформацію про національні особливості етикету ділового спілкування в англомовних країнах і Казахстані. Етикет є важливим компонентом культури спілкування, її організуючим початком. Етикетні норми в традиційному суспільстві пронизують практично все повсякденне життя індивіда, визначаючи його поведінку. Автори виокремили основні принципи, на яких базується традиційний казахський етикет і які є змістом прийнятих стандартів поведінки. З усього різноманіття етикетних норм у статті описані етикет привітань та етикет ділового спілкування. На дум- ку авторів, під час формування полікультурної особистості в умовах модернізації суспільної свідомості в Казахстані комплексне вивчення різних сторін національного етикету, виявлення його традиційних специфічних рис є актуальним науковим завданням.