У статті йдеться про стан мови сучасної поезії, що зумовлено загальними змінами в концептуальній та мовній картині світу. Стилістично знижена лексика дедалі «завойовує» літературний простір, стаючи нормою поетичної комунації.
The article is about a state of language of modern poetry, that is conditioned by general changes in the conceptual and linguistic world’s picture. Stylistically reduced vocabulary «conquers» a farther literary space, becoming a norm of poetic communion.