Сучасний стан логопедичної практики корекційної роботи з молодшими школярами з дисграфією

Abstract

У статті розглядається проблема корекції порушень письма в учнів молодшого шкільного віку з дисграфією. Зазначено, що у сучасної логопедії висвітлюються питання симптоматики, механізмів, структури цього мовленнєвого розладу, активно вивчаються як загальні методологічні підходи, так і напрями, зміст та диференційовані методи корекції різних видів дисграфії. Підкреслено, що на сучасному етапі розвитку корекційної педагогіки порушення процесу формування писемного мовлення вивчають у різних аспектах. Зауважено, що стратегія логопедичного впливу формується з урахуванням того чи іншого виду дисграфії, симптоматики, структури дефекту, психологічних особливостей учнів із дисграфією. Виокремлено основні методологічні підходи щодо організації логокорекційної роботи з дітьми молодшого шкільного віку з порушенням письма, подані методики корекції дисграфії. Зазначено, що ефективність логопедичної роботи з корекції дисграфії на сьогодні недостатньо висока та не відповідає сучасним вимогам мовленнєвої компетенції молодших школярів. Підкреслюється, що проблема вивчення мовленнєвого розвитку дітей з порушенням письма залишається актуальною й дотепер.

The article deals with the issue of the correction of writing disorders of primary schoolchildren with dysgraphia. It is noted that modern speech therapy researches the issues of symptoms, mechanisms, and structure of this speech disorder. In modern science general methodological approaches as well as directions, content and differentiated methods of correction of different types of dysgraphia have being actively studied. It is emphasized that at the present stage of the correctional pedagogy development, the disorders of the process of written speech are explored in various aspects. It is also mentioned that the strategy of speech therapy is formed according to the type of dysgraphia, symptoms, defect structure, and psychological characteristics of such children. Main methodological approaches to the organization of the correctional work with primary schoolchildren with this writing disorder are developed. In this article the author also describes the methods of dysgraphia correction. It is noted that nowadays the level of the effectiveness of speech therapeutic work on the correction of dysgraphia is not high enough and it does not meet the modern requirements of primary schoolchildren’s speech competence. It is emphasized that the issue of researching the speech development of children with writing disorders still remains relevant.