Провідні механізми психологічного захисту у спортсменів різної статі

Abstract

В статті розглянуто провідні психологічні захисти спортсменів як система механізмів і способів психічної саморегуляції свідомості та поведінки в екстремальних для психіки умовах спортивної діяльності. Призначення психологічного захисту полягає в підтримці цілісності "Я-концепції" спортсмена шляхом огородження його свідомості від негативних психотравмуючих переживань, страху невдачі, тривоги або непевності у своїх діях на змаганнях. Досліджено статевоспецифічні особливості системи захисних механізмів і рівень їх вираженості у спортсменів з урахуванням гендерної належності. Виявлено та проаналізовано які види захистів переважають у жінок та чоловіків. Незважаючи на те, що заміщення часто розглядається як захист, що гальмує розвиток особистості, його застосування даним контингентом досліджуваних, можна вважати цілком адекватними. З огляду на специфіку діяльності та особливості поведінки, вона, так чи інакше, пов'язана з функціонуванням моторних і сенсорних механізмів, якими спортсмен інстинктивно користується, щоб полегшити свій емоційний стан в ситуації вираженого конфлікту або втоми.

В статье рассмотрены ведущие психологические защиты спортсменов как система механизмов и способов психической саморегуляции сознания и поведения в экстремальных для психики условиях спортивной деятельности. Назначение психологической защиты состоит в поддержании целостности "Я-концепции" спортсмена путем ограждения его сознания от негативных психотравмирующих переживаний, страха неудачи, тревоги или неуверенности в своих действиях на соревнованиях. Исследованы полоспецифические особенности системы защитных механизмов и уровень их выраженности у спортсменов с учетом гендерной принадлежности. Несмотря на то, что замещение часто рассматривается как тормозящее развитие личности, частое его применение данным контингентом испытуемых, можно считать вполне адекватными, поскольку спортсмены инстинктивно пользуется им, чтобы облегчить свое эмоциональное состояние в ситуации выраженного конфликта или нервно-психической перегрузки и утомления.

The article deals with the leading psychological protection of athletes as a system of mechanisms and methods of psychic self-regulation of consciousness and behavior in extreme conditions for sports activities for the psyche. The appointment of psychological protection consists in maintaining the integrity of the "I-concept" of the athlete by fence his consciousness from negative psycho-traumatic experiences, the fear of failure, anxiety or uncertainty in his actions in the competitions. The specific features of the protective mechanisms and their level of athletes in terms of gender belonging to the athlete are studied. Identified and analyzed the types of protection prevailing in women and men. Men are dominated by intellectualization and displacement. The use of displacement by men can be explained by the need to constantly suppress some emotions, since the manifestation of emotion or doubt is not a form of behavior that is not encouraging society, and in sports, in particular, the task of overcoming uncertainty and various negative emotions arises much more often. Athletes who have intellectualism predominate tend to justify their failures, writing them for external reasons, and consider success as merely their merit. At the same time, the main feature of rationalization is to attempt to create a harmony between the desired and the actual state of the post factum and thereby prevent the loss of self-esteem. For athletes with a predominance of displacement characterized by an active exclusion from the consciousness (forgetting) information about what happened in general. The reason for such forgetting, which is the basis of displacement, ─ the athlete's desire to avoid a sense of dissatisfaction or disappointment that may be caused by the memory of the data. In comparison with men, the protection of women, such as jet formations and projections, predominate in the female group of subjects. Despite the fact that substitution is often viewed as a defense that impedes the development of personality, its use by the given contingent of the subjects can be considered quite adequate. Given the specifics of the activity and the peculiarities of the behavior, it is one way or another related to the functioning of motor and sensory mechanisms that the athlete instinctively enjoys to relieve his emotional state in a situation of expressed conflict or fatigue.