Практика громадянських ініціатив цивілізованих країн в просуванні фізично активного способу життя різних груп населення

Abstract

Проводиться ідея, що ефективну систему охорони громадського здоров’я неможливо побудувати без інтеграції в неї аксіосфери фізичної культури. Проаналізовано державну політику міністерств України, які мають відношення до збереження здоров’я населення і виявлено, що формування/виховання здорових людей не є цілепокладанням жодного із них. Встановлено, що у цивілізованих країнах світу громадянське суспільство активно просуває ініціативи втілення ціннісного потенціалу фізичної культури в охорону здоров’я, в той час як в Україні фізична культура все ще відсторонена і дезінтегрована від різних соціальних інституцій.

В статье проводится идея, что эффективную систему общественного здравоохранения невозможно построить без интеграции в неё аксиосферы физической культуры. Проанализировано государственную политику министерств Украины, которые имеют отношение к сохранению здоровья населения, и выявлено, что формирование/воспитание здоровых людей не является целеполаганием ни одного из них. Установлено, что в цивилизованных странах мира гражданское общество активно продвигает инициативы воплощения ценностного потенциала физической культуры в здравоохранение, в то время как в Украине физическая культура все еще отстранена и дезинтегрирована от различных социальных институтов.

The article presents the idea that effective public health system cannot be constructed without integrating into its the axiosphere of physical culture. Was analyzed the public policies of ministries of Ukraine, which relate to the preservation of public health, and found that the formation/education of healthy people is not a goal-setting any of them. It is established that in the civilized world civil society is actively promoting initiatives for the realization of the value potential of physical culture in health, while in Ukraine the physical culture is still detached and disintegrated from the various social institutions. Outlined two reasons for the disintegration of physical culture in shaping public health. The first is humanitarian is that the struggle for physically active and healthy life of person is a matter of marginally profitable in the conditions of market economy generally uninteresting. The second problem is the underestimation of the capacity of physical culture and its perception as a minor in public health. The lack of integration of various social and public institutions that are directly or indirectly related to the support (formation, storage) health of different populations around axiosphere physical culture ultimately makes all the powerless and give negative statistics and negates good, but separated from unity power. The article emphasizes that the mission of physical culture in the global fight for healthy lifestyle needs to be reviewed from the standpoint of modern scientific developments. As a social institution, Physical Education suitable for imposing duties on forming healthy generation mobile, by making them the needs and motivations to constant physical activity.