У статті розкрито людинотворчий потенціал
філософії, який вбачається у тому, що філософія,
як «мистецтво пізнання у свободі через творчість
ідей», здатна допомогти особистості оволодіти
мистецтвом мислення і мистецтвом жити, а
також виводить її у широкий контекст сучас-
ності, утримуючи і відкриваючи у ньому універ-
сальні цінності і смисли людяності, осягнені в їх минулих, сучасних і майбутніх
формах, і, ти самим, виступає «захисницею» і «терапевтом» людства. У су-
часних умовах, особливо у контексті Четвертої індустріальної революції, цей
потенціал філософії є надзвичайно затребуваним і має бути максимально ак-
туалізований у гуманістичних стратегіях вищої освіти. Але для цього філософії
(і філософам) дуже важливо переконливо довести праксеологічну дієвість своїх
основних функцій – гуманістичної, світоглядної, культуротворчої, терапев-
тичної і максимально розкрити свій людинотворчий потенціал і призначення у
цілому. Що передбачає і відповідне оновлення самої філософської освіти.
The paper reveals the human creative potential of philosophy, which is seen
in the fact that philosophy, as “the technique of knowledge in freedom through creation of ideas”, can help the personality to master the technique of thinking
and technique to be, and brings him/her into the broad contemporary context,
which holds and opens the universal values and sense of humanity, comprehented
in their past, present and future forms, and thus acts as a “advocate” and
“therapist” of humanity. This potential of philosophy is extremely pertinent and
should be actualized in the humanistic strategies of higher education in modern
conditions, especially in the context of the Fourth Industrial Revolution. But for
that philosophy (and philosophers) has to prove the praxeology effectiveness of
its core functions – humanistic, worldview, cultural, therapeutic and maximize its
human creative potential and mission in general. That implies an update of the
philosophical education
