В статье рассматривается эмиграция как феномен, когда люди (в данном случае представители творческой интеллигенции Советской России) порвали с родными корнями, но не стали и не стремились стать немцами. Приводятся причины выбора именно Берлина (традиционно развитая книжная промышленность, поддержанные советским правительством книгоиздательства, русскоязычная периодика), оценка эмигрантами Германии и немцев (что дает основания для лингвоимагологического анализа), взаимоотношения в их среде, а также восприятие эмигрантами писателей и деятелей культуры из Советской России. Отдельное внимание уделяется А. Н. Толстому
У статті розглядається еміграція як феномен, коли люди ( в даному випадку представники творчої інтелігенції Радянської Росії) порвали з рідними коренями, але не стали і не прагнули стати німцями. Наводяться причини вибору саме Берліна (традиційно розвинена книжкова промисловість, підтримані радянським урядом книговидавництва, російськомовна періодика), оцінка емігрантами Німеччини і німців (що дає підстави для лінгвоімагологічному аналізу), взаємини в їх середовищі, а також сприйняття емігрантами письменників і діячів культури з Радянської Росії. Окрема увага приділяється О. М. Толстому
The report considers emigration as a phenomenon when people (in this case, representatives of the creative intelligentsia of Soviet Russia) broke with their native roots, but did not become Germans and did not seek to. The reasons for choosing Berlin (the traditionally developed book industry, the book publishing industry supported by the Soviet government, the Russian-language periodicals), the evaluation by emigrants of Germany and Germans (which gives grounds for linguistic and mathematical analysis), the relationship in their environment, as well as the perception of emigrants by writers and cultural figures from Soviet Russia. Special attention is paid to A. N. Tolstoy. He spent several years in Berlin, but returned to his homeland, where he became a famous Soviet writer. During his stay in Russian Berlin, virtually all the specific features of the phenomenon of emigration. First, he was ambiguously perceived by emigrants, he was criticized for opportunism. Second, the writer himself did not see the future of emigre literature. Third, A. N. Tolstoy was at loggerheads with his compatriots. Fourth, the writer was very prolific and created a number of works in exile, but his main works were published in the homeland
