У статті проаналізовано мовні етикетні формули в опублікованих листах Івана Огієнка за період з 1907 по 1921 роки. Зокрема, досліджено як обов’язкові (звертання, прощання) так і факультативні (прохання, подяка, комплімент, відповідь на комплімент, запрошення, вибачення, привітання) етикетні формули. Акцентовано увагу на етикетних формулах звертань і прощань у листах до світських і духовних осіб, зокрема на строгому дотриманні Іваном Огієнком норм релігійного етикету різних християнських конфесій. Також проаналізовано факультативні етикетні мовні формули, серед них особливу увагу приділено проханню і подяці як найбільш часто вживаним в епістолярії аналізованого періоду. На основі проведеного аналізу зроблено висновок про особливості індивідуального стилю Івана Огієнка, його зв’язок з мовомисленням автора та тогочасним станом літературної мови.
Ключові слова: мовний етикет, епістолярій, лист, формули мовного етикету, індивідуальний стиль.
In the article formulas verbal etiquette etiquette formula sin signed Ivan
Ogiyenko’s letters for the period from 1907 to 1921 were analyzed. In particular, obligatory
(addressing, farewell) and optional (request, gratitude, compliment, respond
to acompliment, invitation, apology, greeting) etiquette formulas were investigated.
Attention was accentuated at the etiquette formulas of addressing and fare well secular
and religious persons. It was noted that Ivan Ogiyenko strictly followed the rules
of religious etiquette of different Christian confessions. Also optional language etiquette
formulas were analyzed. Special attention was paid to the request and gratitude
as the most commonly used in epistolary of analyzed period. Based on the analysis it
was concluded about the features of Ivan Ogiyenko’s individual style, its connection
with the type of author’s thinking and of those days state of literary language.
