У статті розглядається сутність та специфіка становлення сором’язливості у дошкільному віці. Сором’язливість є складним багатоаспектним феноменом різних психологічних станів особистості: тривожності, страху, збентеження тощо. На сьогодні у психологічній науці немає єдиного вичерпного розуміння та розвитку сором’язливості особистості. Одні вчені пов’язують його із генетичною спадковістю, інші кажуть, що це – соціально-набута форма поведінки. Сором’язливість вперше починає проявлятися ще в ранньому віці, коли дитина уникає контактів, червоніє, має високу тривожність та невпевненість у власних силах. У залежності від типу особистості малюк може бути зовнішньо чи внутрішньо сором’язливим. На основі теоретичного аналізу літератури також виділено кілька аспектів розвитку дитячої сором’язливості: властивість особистості, особистісна риса, соціально-набута модель поведінки. Сором’язливість у дошкільника має не лише вроджений, а й соціальний характер. Серед детермінант становлення сором’язливості у дитини виділяють: наслідування поведінки інтровертованої матері, авторитарний стиль виховання, незацікавленість емоційними потребами малюка, сімейні кризи, занижена самооцінка, критичне ставлення дорослого до дитячих починань тощо. Ці фактори викликають у дошкільника не лише зовнішній, а й внутрішній дискомфорт, що заважає гармонійному розвитку підростаючої особистості у найбільш сприятливі сензитивні періоди, під час яких активно формуються мова, поведінка та усвідомлення власного Я.
В статье рассматривается сущность и специфика становления застенчивости в дошкольном возрасте. Застенчивость является сложным многоаспектным феноменом различных психологических состояний личности: тревожности, страха, смущения и т.д. На сегодня в психологической науке нет единого исчерпывающего понимания и развития застенчивости личности. Одни ученые связывают его с генетической наследственностью, другие говорят, что это – социально-приобретенная форма поведения. Застенчивость впервые начинает проявляться еще в раннем возрасте, когда ребенок избегает контактов, краснеет, имеет высокую тревожность и неуверенность в собственных силах. В зависимости от типа личности малыш может быть внешне или внутренне застенчивым. На основе теоретического анализа литературы также выделено несколько аспектов развития детской застенчивости: свойство личности, личностная черта, социально-приобретенная модель поведения.
Застенчивость у дошкольника имеет не только врожденный, но и социальный характер. Среди детерминант становления застенчивости у ребенка выделяют: подражание поведению интровертированной матери, авторитарный стиль воспитания, незаинтересованность эмоциональными потребностями малыша, семейные кризисы, заниженная самооценка, критическое отношение взрослого к детским начинаний и т.д. Эти факторы вызывают у ребенка не только внешний, но и внутренний дискомфорт, мешает гармоничному развитию личности дошкольника в наиболее благоприятные сензитивные периоды, во время которых активно формируются речь, поведение и осознание собственного Я.
The article considers the essence and specifics of becoming shyness in preschool children. Shyness is a complex multidimensional phenomenon different psychological states of personality: anxiety, fear, embarrassment. Today in psychological science isn’t uniform comprehensive understanding and development of shyness personality. Some scientists associated shyness with genetic heredity, others say it – socially acquired behavior. Shyness first begins to appear in early childhood, when the child begins to avoid contact, blush, has high anxiety and lack of confidence in own abilities. Depending on the type of personality the baby can be externally or internally shy. Based on the theoretical analysis of the literature also emphasis some aspects of children's shyness: property of the individual, personal trait, acquired behavior pattern. Shyness in preschooler is not only innate but also social character. Among the determinants of becoming shyness in a child distinguished: imitation behavior introvert mother, authoritarian parenting style, disinterest emotional needs baby, family crisis, low self-esteem, critical attitude to children's beginning. These factors cause in preschool child not only external but also internal discomfort that interferes the harmonious development of personality preschooler in the most favorable sensitive periods, during which actively forming language, behavior and awareness own self-image.
