Проблема розвитку спілкування та взаємодії дітей з дорослими і однолітками в умовах психічної депривації

Abstract

Науковці зазначають, що досвід спілкування з людьми виступає основним джерелом, під впливом якого у дітей формується система відношення до себе, до світу та до інших людей. Спостереження за вихованцями дитячого будинку свідчать про те, що вони відчувають загострену необхідність у спілкуванні. Аналізуючи особливості розвитку спілкування та взаємодії з дорослими дітей, що виховуються у закладах інтернатного типу, психологи помітили значні відхилення порівняно з розвитком спілкування дітей, що виховуються у родині. Перш за все, вихованці інтернатів зовсім інакше спілкуються з людьми, вони виявляють підвищений інтерес до дорослого, ніж сімейні діти, але для них характерна знижена активність у спілкуванні з дорослими, окреслене прагнення до примітивних індивідуальних контактів, слабо розвинений інтерес до ділової співпраці. Характерною особливістю також є виключинiсть дорослого iз пізнавальної діяльності дитини та ділової співпраці з ним. Психологи зазначають, що практично не спостерігалось прагнення дітей до співпраці з дорослим. Діти не намагаються привернути його увагу до предметів, разом з ним вивчати їх, задавати пізнавальні питання. Під час читання книг вихованці дитячого будинку практично не виявляли ніякої пізнавальної активності, не задавали запитань, не висловлювали свої думки щодо прочитаного. Таким чином, несформована прихильність до дорослого та неспроможність вихованців інтернату налагодити продуктивну співпрацю та спілкування з людьми не розвиває бажання дитини наслідувати їх дії як зразок, а це не сприяє засвоєнню дитиною культурних досягнень людства та її орієнтації у навколишньому середовищі.

Ученые отмечают, что опыт общения с людьми выступает в качестве основного источника, под воздействием которого у детей формируется система отношения к себе, к миру и к другим людям. Наблюдения за воспитанниками учреждния интернатного типа свидетельствуют о том, что они чувствуют обостренную необходимость в общении. Анализируя особенности развития общения и взаимодействия детей, психологи отметили значительные отклонения у воспитанников интерната по сравнению с детьми, которые воспитываются в семье. Прежде всего, воспитанники детского дома совсем иначе общаются с людьми, они проявляют повышенный интерес к взрослому, чем семейные дети, но для них характерна сниженная активность в общении со взрослыми, очерченное стремление к примитивным индивидуальным контактам, слабо развитый интерес к деловому сотрудничеству. Характерной особенностью является также выключенность взрослого из познавательной деятельности ребенка и делового сотрудничества. Психологи отмечают, что практически не наблюдалось стремление детей к сотрудничеству с взрослым. Дети не пытаются привлечь его внимание к предметам, вместе с ним изучать их, задавать познавательные вопросы. Во время чтения книг воспитанники детского дома практически не выявляли никакой познавательной активности, не задавали вопросов, не выражали свои мнения относительно прочитанного. Таким образом, несформированная привязанность к взрослому и невозможность воспитанникам интерната наладить продуктивное сотрудничество и общение с людьми не способствует усвоению ребенком культурных достижений человечества и его ориентации в окружающей среде.

Analyzing the development of communication and the relationships between children in boarding schools, psychologists pay attention to significant deviations that occur in the earliest stages of ontogeny.The researchers assert that experience of communication is the main source that influences children and forms their attitude to the other people and hemselves.Monitoring at boarding schools indicates a great need for communication and adults` friendly attitude to them adults. Analyzing the characteristics of communication and interaction of children with adults psychologists mention that children who are brought up in an orphanage differ in the development of communication with children who are brought up in the family. First of all, the orphans communicate quite differently with people they show increasing interest than children in adult family, but they are characterized by reduced activity in communicating with adults, by primitive desire to individual contacts, by poorly developed an interest in business cooperation. Business cooperation between a child and adult is very necessary to be analysed. Psychologists say that almost no child has a desire to work with adults, the desire to do something with him. Children are not trying to attract attention to his toys, to study them, to ask cognitive questions. During reading activity the orphans practically do not show any interest, they do not ask questions, do not express their points of view. Thus, the emerging commitment to adult and failure to establish a boarding productive cooperation and communication with people shows the child does not develop the desire to follow the steps of adults as a model, promoting` the absorption of child’s cultural achievements of mankind and its orientation in the environment.