В учебном пособии рассматривается история осмысления, теория и практика игрового
модуса литературы. Прослежены доминантные стратегии игровой поэтики, уточняется
типологическая классификация её базовых форм. С помощью широкого иллюстративного
материала дан анализ основных репрезентативных приёмов и принципов игровой парадигмы,
обозначены комплексы выполняемых функций на различных системных уровнях: от
литературного произведения до динамики литературного процесса в целом. Доказывается, что
игровой модус, будучи конститутивным свойством литературы, наибольшую активизацию являет
в “переходные” культурные эпохи, его актуализация сопряжена с напряженным эстетическим
поиском в процессе самообновления искусства.
Для студентов-филологов, преподавателей и всех интересующихся литературой.
У навчальному посібнику розглянуто історію осмислення, теорію та практику ігрового
модусу літератури. Простежено домінантні стратегії ігрової поетики, уточнюється типологічна
класифікація її базових форм. За допомогою широкого ілюстративного матеріалу проаналізовано
основні репрезентативні прийоми та принципи ігрової парадигми, позначені комплекси
виконуваних функцій на різних системних рівнях: від літературного твору до динаміки
літературного процесу в цілому. Доведено, що ігровий модус, що є конститутивною якістю
літератури, найбільшу активізацію демонструє у “перехідні” культурні епохи, його актуалізація
корелює з напруженим естетичним пошуком у процесі самооновлення мистецтва.
Для студентів-філологів, викладачів і всіх, хто цікавиться літературою.
