Молодіжний протестний дискурс початку ХХІ століття значною мірою просякнутний ідеями освітнього неолібералізму. Його специфічною вимогою є не тільки зміна наявної освіти, але й усієї соціальної системи функціонування конкретного суспільства. Під цим оглядом освіта має сприяти розвитку критичних здібностей і вільному саморозвитку особистості та формуванню нової колективності, а також розгортанню громадянського суспільства. Отож, вимоги трансформації освіти поєднуються з доволі жорсткою критикою соціальної структури, оскільки вважається, що зміни в освіті неможливі без переміни самого суспільства. Тому прискіплива увага учасників підпорядкованого освітньому неолібералізму протестного дискурсу спрямована не тільки на відмову від Болонської системи, покращення якості навчання, розширення можливості вибору дисциплін і збільшення часу на їх опанування, але й на вагомі соціальні перетворення. Як вважають прихильники традиційної освіти, опір освітньому неолібералізму має розгортатися в контексті розуміння взаємозв’язку між політичними структурами та історичним досвідом розвитку глобального капіталізму.
Молодежный протестный дискурс начала XXI века в значительной мере пронизан идеями образовательного неолиберализма. Его специфическим требованием является не только изменение имеющегося образования, но и всей социальной системы функционирования конкретного общества. В этом смысле образование должно способствовать развитию критических способностей и свободе саморазвития личности и формированию новой коллективности, а также развертыванию гражданского общества. Итак, требования трансформации образования сочетаются с довольно жесткой критикой социальной структуры, поскольку считается, что изменения в образовании невозможны без изменения самого общества. Поэтому пристальное внимание участников подчиненного образовательному неолиберализму протестного дискурса направлено не только на отказ от Болонской системы, улучшение качества обучения, расширение возможности выбора дисциплин и увеличение времени на их освоение, но и на весомые социальные преобразования. Как считают сторонники традиционного образования, сопротивление образовательному неолиберализму должно происходить в контексте понимания взаимосвязи между политическими структурами и историческим опытом развития глобального капитализма.
Youth protest discourse of the beginning of the XXI century is largely permeated the educational ideas of neoliberalism. His specific requirement is not only to change the existing education, but also the functioning of the whole social system of a particular society. In this sense, education must contribute to the development of critical abilities and freedom of self-development and the formation of a new collectivity, as well as the deployment of civil society. Thus, the requirements of the transformation of education combined with fairly harsh criticism of the social structure, it is believed that changes in education is not possible without changing the society. Therefore, careful attention of the subordinate educational protest neoliberal discourse is not only aimed at the refusal of Bologna system, improving the quality of education, expanding the choice of disciplines and increased time for their development, but also to the significant social changes. As think advocates of traditional education, resistance to neoliberalism education should take place in the context of understanding the relationship between the political structures and the historical experience of the development of global capitalism.
