Фізичний розвиток дітей і підлітків в нашій країна ще не так давно вивчався з позицій аналізу віково–статевих закономірностей. Накопичений великий матеріал по віковій динаміці середніх показників морфологічних і функціональних ознак, а на їх основі розроблялися методики фізичного виховання, що відповідають віковим можливостям і соціальним запитам. В ході цих досліджень було виявлено, що учні одного хронологічного віку не представляють однорідну групу: в межах одного віку й статі має місце значний відсоток таких, що відрізняються по темпах фізичного розвитку, рівню біологічної зрілості і рівню прояву рухових можливостей. Саме тому методика фізичного виховання, яка розроблена з урахуванням лише вікових особливостей "середнього" школяра виявилася не досить об’єктивною і малоефективною. У зв’язку з цим була запропонована ідея диференційованого фізичного виховання, тобто методика, що враховує як загальні, так і індивідуальні можливості схожих по морфофункціональному розвитку груп. Особливо це стосується диференціації методів дозування фізичних навантажень. Аналіз даних літератури з диференціації учнів одного віку й статі на однорідні по морфофункціональному стану групи свідчить про неоднозначний характер його визначення. Дев’ять авторів для цієї мети пропонують різні показники і їх комбінації, підходи й прийоми.
Физическое развитие детей и подростков в нашей стране еще не так давно изучалось с позиций анализа возрастно - половых закономерностей. Накоплен большой материал по возрастной динамике средних показателей морфологических и функциональных признаков, а на их основе разрабатывались методики физического воспитания, которые отвечают возрастным возможностям и социальным запросам.
В ходе этих исследований было выявлено, что школьники одного хронологического возраста не представляют однородную группу: в пределах одного возраста и пола имеет место значительный процент учащихся, которые отличаются по темпам физического развития, уровню биологической зрелости и уровню проявления двигательных возможностей. Именно поэтому методика физического воспитания, разработанная с учетом только возрастных особенностей "среднего" школьника оказалась недостаточно объективной и малоэффективной. В связи с этим была предложена идея дифференцированного физического воспитания, то есть методика, которая учитывает как общие, так и индивидуальные возможности похожих по морфофункциональному развитию групп. Особенно это касается дифференциации методов дозирования физических нагрузок. Анализ данных литературы по дифференциации учащихся одного возраста и пола на однородные по морфофункциональному состоянию группы свидетельствует о неоднозначном характере его определения. Девять авторов для этой цели предлагают различные показатели и их сочетания, подходы и приемы.
An analysis of the literature about differentiation of the same class and gender students into homogeneous morphofunctional state groups shows the ambiguous nature of his determination. For this purpose nine authors offer various indicators and their combinations, approaches and techniques. In the course of these studies it was found that students of the same chronological age do not represent a homogeneous group:within the same age and gender is a significant percentage of students who differ in rate of physical development, level of biological maturity and level of manifestation of motor abilities. That is why the methods of physical education developed by taking into account only the age characteristics of the "average" student was not objective enough and ineffective. In this regard, proposed the idea of a differentiated physical education, that is, a methodology that takes into account both General and individual options are similar in morpho-functional development groups. This is especially true differentiation methods of dispensing exercise.
Individualization and differentiation of teaching are not self-reliant scientific and technological procedures. In physical education, they are justified only in the context of implementation of the idea of health-improving and developmental education. So, in our conceptual approach, there are offered developmental goals, which prevail over informational and informative ones, when the task of full individual's physical health is addressed by characteristics of physical exercises.