Abstract:
«Неформальна освіта» аналізується як закономірне явище в освітньому процесі ХХІ століття; розглядається як самоосвіта вільних особистостей, як «освіта дорослих», «освіта впродовж життя». Її характерною особливістю є високий рівень свободи, якою кожен має розпоряджатись вільно. Автор стверджує, що відповідальність за власну освіту та культурний розвиток особистість цілком і повністю бере на себе. Останнє не означає, що держава і суспільство мають пустити цей процес «на самоплив». Навпаки, враховуючи сучасні реалії, державна освітня політика має бути виваженою і цілеспрямованою і в цьому сегменті інтелектуального розвитку.
