Abstract:
Педагогічний дискурс, розпочатий прийняттям нового Закону України «Про вищу освіту», з особливою гостротою розгорнувся навколо проблеми вільного вибору студентами тих чи інших дисциплін, серед яких опинилась і така «вічна дисципліна», як філософія. Автор категорично відкидає спроби деяких «реформаторів» не тільки вилучення філософії з навчального процесу, але й обмеження її (філософії) у змісті та годинах, відведених на її викладання. Філософія – основа світогляду і методології наукового пізнання, а тому має вивчатись як обов’язкова дисципліна при підготовці фахівців усіх спеціальностей і напрямів. Особливе значення вивчення філософії набуває в ситуації агресії Росії в Україну та нового перерозподілу світу, інспірованого тією ж таки Росією. Зупинити агресора може лише людина високого патріотичного штибу, світоглядної і професійної підготовки, людина, вихована на національних і загальнолюдських цінностях, основу яких формує філософія. Автор наголошує на недоторканності філософії в навчальному процесі. Питання полягає лише в тім, яку філософію треба читати в українських університетах? На думку автора, національну і світову, ту, яка стверджує ідею людини, її свободи і творчого розвитку.
