Застосування комплексів лікувальної фізичної культури в реабілітації хворих з посттравматичною контрактурою ліктьового суглоба

Abstract

Представлені результати дослідження ефективності впливу на організм хворих з посттравматичною контрактурою ліктьового суглоба після іммобілізаційного періоду підібраного комплексу вправ лікувальної фізичної культури. Дослідження проводилося на базі клінічної установи "Запорізький обласний лікарсько-фізкультурний диспансер" м. Запоріжжя. В дослідженні брали участь 16 осіб віком від 50 до 55 років з наявністю посттравматичних контрактур ліктьового суглобу з закінченим періодом іммобілізації. Усі обстежені були розподілені на контрольну та основну групи. До основної групи увійшло 8 осіб (5 чоловіків та 3 жінки), яким були запропоновані альтернативні комплекси ЛФК (силові вправи та вправи на гнучкість для ліктьового суглоба динамічного характеру), а до контрольної - 8 осіб (4 чоловіка та 4 жінки), які виконували традиційні вправи за методикою В. А. Єпіфанова. Заняття проводилися щоденно на базі диспансеру, а також хворим було запропоновано виконання комплексу вправ в домашніх умовах два рази на день (опівдні та ввечері). Дослідження проводились протягом трьох місяців. Після проведення реабілітації відмічалося покращення показників функціонального стану організму хворих. Так, позитивні зміни відмічались за показниками гоніометрії (флексія і екстензія) та візуального огляду (пронація і супінація), але більш вираженими вони були в основній групі, що підтверджує ефективність дії підібраного комплексу та гіпотезу дослідження.

Представлены результаты исследования эффективности воздействия на организм больных с посттравматической контрактурой локтевого сустава после иммобилизационного периода подобранного комплекса упражнений лечебной физической культуры. Исследования проводились на базе клинического учреждения "Запорожский областной врачебно-физкультурный диспансер" г. Запорожье. В исследовании принимали участие 16 человек в возрасте от 50 до 55 лет с наличием посттравматических контрактур локтевого сустава с истекшим периодом иммобилизации. Все обследованные были разделены на контрольную и основную группы. В основную группу вошло 8 человек (5 мужчин и 3 женщины), которым были предложены альтернативные комплексы ЛФК (силовые упражнения и упражнения на гибкость для локтевого сустава динамического характера) и в контрольную - 8 человек (4 мужчины и 4 женщины), которые выполняли традиционные упражнения по методике В. А. Епифанова. Занятия проводились ежедневно на базе диспансера, а также больным было предложено выполнение комплекса упражнений в домашних условиях два раза в день (в полдень и вечером). Исследования проводились в течение трех месяцев. После проведения реабилитации отмечалось улучшение показателей функционального состояния организма больных. Так, положительные изменения отмечались по показателям гониометрии (флексия и экстензия) и визуального осмотра (пронация и супинация), но более выраженными они были в основной группе, что подтверждает эффективность действия подобранного комплекса и гипотезу исследования.

The results of studies of the effectiveness effects on the patients with post-traumatic contracture of the elbow joint after immobilization period chosen complex medical physical training exercises. The study was conducted on the basis of clinical establishment "Zaporizhzhya regional medical exercises dispensary" Zaporozhye. The study involved 16 people aged 50 to 55 years with the presence of posttraumatic contracture of the elbow joint with expired period of immobilization. All subjects were divided into a control group and a major. The study group included 8 people (5 men and 3 women ) who were offered alternative complexes LFK (strength training and flexibility exercises for the dynamic nature of the elbow joint) and in control – 8 people (4 men and 4 women) who performed traditional exercise procedure V. A. Yepifanova. Classes are held daily on the basis of the clinic , and patients were asked to perform a set of exercises at home twice a day ( noon and evening ) . Studies were conducted within three months . After rehabilitation showed improvement in the functional state of the patient's organism . Thus, positive changes were observed in terms of goniometry ( flexion and extension ) and visual inspection ( pronation and supination ), but they were more pronounced in the main group , which confirms the effectiveness of the chosen hypothesis and research complex.