Поняття інклюзії та інтеграції через призму соціології

Abstract

У статті розглядаються сутнісні парадигмальні характеристики «інклюзії» та «інтеграції» осіб з особливостями психофізичного розвитку з боку соціології, як науки про соціальне. Обґрунтовано думку про те, що інтеграція тотожна соціалізації і є наслідком, а не частиною інклюзії. Проаналізовані закономірності інклюзії та інтеграції через призму науково-практичної соціології. Це дає змогу виявити протиріччя в усвідомленні цих соціально-психологічних процесів. Визначено, що сучасні педагогічні наука та практика не розділяють ці поняття, характеризуючи їх єдність в термінах: спільне навчання, включаюча освіта (навчання), інтегрована освіта, інклюзивна освіта. Інтеграція має більший ступінь без бар’єрного самовизначення індивіда в кардинально новому середовищі його майбутнього перебування, ніж інклюзія. Це в подальшому дає змогу конкретизувати те, що соціальна інклюзія через освітній простір осіб з особливими освітніми потребами є підпорядкованим процесом по відношенню до їх соціальної інтеграції і більш вузьким поняттям.

В статье рассматриваются сущностные парадигмальные характеристики «инклюзии» и «интеграции» лиц с особенностями психофизического развития со стороны социологии, как науки о социальном. Обосновано мнение о том, что интеграция сходна социализации и есть следствием, но не частью инклюзии. Проанализированы закономерности инклюзии и интеграции через призму научно-практической методологии социологии. Это дает возможность наблюдать противоречия в осмыслении этих социально-психологических процессов. Обозначено то, что современные педагогические наука и практика не разделяют эти понятия, характеризируя их в терминах: совместное обучение, включающее образование, интегрированное (инклюзивное) образование и т.д. Интеграция имеет большую степень без барьерного самоопределения индивида в кардинально новой среде его будущего пребывания, нежели инклюзия. Это в дальнейшем дает возможность конкретизировать то, что социальная инклюзия через образование лиц с особенностями психофизического развития является основополагающе более узким понятием, которое находится в подчинении у социальной интеграции.

This article presents the essential paradigm character specifications of such terms as “inclusion” and “integration” of persons with special needs from the perspective of sociology as the study of social behavior. The scientific explanatory opinion of integration is presented, describing it as a similar to social adjustment being the corollary but not the component of an inclusion. The academic and research analysis methodology of sociology was employed to consistent patterns of inclusion and integration. Such analysis enables us to witness a contradiction in understanding of these social-psychological processes. It is emphasized, that modern pedagogical sciences and teaching practice are not dividing these concepts, while describing them in such terms as coeducation, inclusive education, integrated inclusive education etc. Integration has greater amount, excluding barrier selfdetermination of an individual in a future game-changing environment, then inclusion. This leads us to possibility of specification the social inclusion (in means of persons with special needs education) as a narrow fundamental notion, being subordinate to social integration.