Загальна характеристика та особливості розвитку емоційно-оцінної лексики у старших дошкільників з моторною алалією

Abstract

Стаття присвячена розкриттю значення емоційно-оцінної лексики для загального мовленнєвого та психічного розвитку дітей з моторною алалією. Окреслено загальну характеристику всіх складових емоційно-оцінної лексики. Презентовано опис розробленої корекційно-розвивальної методики для їх формування у дітей з моторною алалією, подано кількісний та якісний аналіз результатів контрольного дослідження стану сформованості емоційно-оцінної лексики у дітей з порушенням мовлення на різних рівнях мовленнєвого недорозвитку.

Автор статьи рассматривает эмоционально-оценочную лексику как онтогенетический природный пласт лексики, раскрывает её значение для общего речевого и психического развития. Подчёркнуто значение эмоционального общения и стимуляции мотивационно-эмоциональной сферы детей с алалией как условия развития данного компонента лексической стороны речи. Подана характеристика всех составляющих компетенций данного вида лексики (паралингвистическая, лингвистическая и коммуникативная) при нормальном онтогенезе и особенности её развития у моторных алаликов. Раскрыты количественные и качественные результаты формированием эмоционально-оценочной лексики у детей с речевой патологией за предложенной автором методикой.

In the article to opening the importance of emotional evaluation of vocabulary for general speech and mental development of children with motor alalia. General description of all constituents of emotionally-evaluation vocabulary is outlined. Presented a description of the developed correction and developing methods for their formation in children with speech, given the quantitative and qualitative analysis of the control study of formation of emotional evaluation of vocabulary in children with motor alalia. Filed feature of all the components of this type of language competencies in normal ontogenesis and especially its development in motor alalia. Reveals the quantitative and qualitative results of the formation of emotionally-estimated lexicon in children with speech pathology for the procedure proposed by the author.