Обґрунтування та зміст діагностичної методики дослідження навичок письма у молодших школярів із дисграфією

Abstract

Стаття присвячена обґрунтуванню та висвітленню змісту діагностичної методики дослідження навичок письма у молодших школярів із дисграфією. Матеріал статті ґрунтується на детальному аналізі етіології, симптоматики та механізмів порушень письма у молодших школярів, з’ясуванні ступеня їх прояву, характеру, типу порушення. Актуальність даної статті не викликає сумнівів, оскільки проблема порушень письма у дітей в наш час остаточно не вирішена, про що і засвідчено на конкретних даних про розповсюдженість даного мовленнєвого порушення. Автором проведений детальний аналіз сучасних діагностичних методик, спрямованих на визначення стану сформованості різних видів письма з метою виявлення типових патологічних помилок у молодших школярів, визначення їх характеру, поширеності та стійкості. На цій основі автору вдалося визначити головні напрямки та розробити зміст власної діагностичної експериментальної методики, спрямованої на з’ясування основних механізмів дисграфічних помилок. Автор статті вважає за доцільне дослідити рівень розвитку усного мовлення учнів; виявити стан сформованості розумових дій та операцій, психічних функцій, які лежать в основі формування навички письма, що дозволить виявити порушений механізм виникнення помилок у різних видах письмових робіт учнів. Узагальнюється практичний досвід про те, що в основу даної діагностичної методики покладені сучасні психологічні та психолінгвістичні уявлення про співвідношення мислення і мовлення, про внутрішній зв'язок і взаємообумовленість у розвитку мовлення і мислення; про складну структуру розумової діяльності, її основні ланки, про характер розумових операцій і їх роль у навчальній діяльності молодших школярів; про психологічну структуру процесу письма. Акцентується увага на тому, що обстеження має проводитися з урахуванням таких основних принципів, як комплексність, системність, патогенетичний, діяльнісного підходу, особистісний та принцип розвитку. Саме тому літературні джерела, що цитуються у статті, відображають сучасну точку зору на досліджувану проблему. У якості заключного доказу щодо необхідності вирішення даної проблеми використовується висновок про те, що учні із низькими показниками готовності до опанування навичками самостійного писемного мовлення потребують логопедичного впливу, що спрямовується на формування специфічних операцій та функцій, які є найбільш «відповідальними» за письмово-мовленнєву діяльність.

Статья посвящена обоснованию и освещению содержания диагностической методики исследования навыков письма у младших школьников с дисграфией. Материал статьи основан на детальном анализе этиологии, симптоматики и механизмов нарушений письма у младших школьников, выяснении степени их проявления, характера, типа нарушения. Актуальность данной статьи не вызывает сомнений, поскольку проблема нарушений письма у детей в наше время окончательно не решена, о чем и свидетельствуют конкретные данные о распространенности указанного речевого нарушения. Автором проведен детальный анализ современных диагностических методик, направленных на определение состояния сформированности различных видов письма с целью выявления типичных патологических ошибок у младших школьников, определения их характера, распространенности и устойчивости. На основании этого автору удалось определить главные направления и разработать содержание собственной диагностической экспериментальной методики, направленной на выяснение основных механизмов дисграфических ошибок. Автор статьи считает целесообразным исследовать уровень развития устной речи учащихся; выявить состояние сформированности умственных действий и операций, психических функций, которые лежат в основе формирования навыка письма, что позволит выявить нарушение механизма возникновения ошибок в различных видах письменных работ учащихся. Обобщается практический опыт о том, что в основу данной диагностической методики положены современные психологические и психолингвистические представления о соотношении мышления и речи, о внутренней связи и взаимообусловленность в развитии речи и мышления; о сложной структуре умственной деятельности, ее основных звеньях, о характере мыслительных операций и их роль в учебной деятельности младших школьников; о психологической структуре процесса письма. Акцентируется внимание на том, что обследование должно проводиться с учетом следующих основных принципов, как комплексность, системность, патогенетический, деятельностного подхода, личностный и принцип развития. Именно поэтому литературные источники, цитируемые в статье, отражают современную точку зрения на исследуемую проблему. В качестве заключительного доказательства о необходимости решения данной проблемы используется вывод о том, что ученики с низкими показателями готовности к овладению навыками самостоятельной письменной речи нуждаются в логопедическом воздействии, направленном на формирование специфических операций и функций, которые являются наиболее «ответственными» за письменно-речевую деятельность.

The article is devoted to the justification of the content and coverage of the diagnostic methods of research writing skills in primary school children with dysgraphia. Material article is based on a detailed analysis of the etiology, symptoms and mechanisms of violations of the letter at younger schoolboys, clarifying the extent of their existence, the nature of such violations. The relevance of this article is not in doubt, since the problem of violations of the letter in children today not finally resolved, as evidenced by concrete data on the prevalence of this speech disorder. The author of a detailed analysis of modern diagnostic techniques aimed at determining the state of formation of different types of letters in order to reveal typical pathological errors in primary school children, the definition of their nature, extent and sustainability. Based on this, the author was able to determine the main directions and develop the content of their own diagnostic experimental procedure aimed at clarifying the basic mechanisms disgrapfia errors. The author considers it appropriate to examine the level of development of speech of pupils; to identify the state of formation of mental actions and operations, mental functions that underlie the formation of writing skills that will reveal the mechanism of errors broken in various kinds of students' written work. We generalize the experience that the foundation of the modern diagnostic methods laid the psychological and psychorepresentation of the relationship between thought and speech, the internal communication and interdependence in the development of speech and thinking; the complex structure of the mental activity, its main links of the nature of mental operations and their role in the educational activity of younger schoolboys; the psychological structure of the writing process. Attention is drawn to the fact that a survey should be carried out taking into account the following principles as a comprehensive, systematic, pathogenetic, activity approach, and the principle of personal development. That is why the literary sources quoted in the article reflect the modern point of view on the issues under investigation. As a final proof of the need to solve this problem using a conclusion that students with low readiness for mastering the skills of self-writing require speech therapy interventions aimed at the formation of specific operations and functions that are most "responsible" for the writing-speech activity.