Abstract:
Якщо для Аристотеля первинним елементом в
онтології є незмінна річ («А» чи «В»), то для Людвіга Вітгенштайна первинним
є функціональний зв'язок («– х –»): предмети не можна мислити поза їх
взаємозв’язками; «виривання» речей з системи взаємодій є сильним
«огрубленням». Таким чином, первинна онтологічна картина світу Логіко-
філософського трактату представляє собою певну «кристалічну
(функціональну) решітку», вузли («атоми») якої визначаються її структурою.