До проблеми визначення системного недорозвинення мовлення

Abstract

У статті підіймається проблема доцільного вживання логопедичної термінології під час визначення порушень мовлення у дітей з порушеннями психофізичного розвитку (розумово відсталих дітей). Мета статті – узагальнити існуючі дані про визначення поняття «системне недорозвинення мовлення», обґрунтувати та довести положення про те, що системне недорозвинення мовлення є окремою групою порушень, яка доповнює та розширює межі психолого-педагогічної класифікації порушень мовлення. Ґрунтуючись на проведених дослідженнях автор визначає системне недорозвинення мовлення (СНМ) як різноманітні складні мовленнєві розлади, при яких порушене формування всіх компонентів мовленнєвої системи, які відносяться до її звукової та смислової сторін при супутніх порушеннях розвитку, що обумовлені порушеннями інтелекту, або призводять до його порушення. При СНМ інтелектуальний розвиток має або набуває сталі ознаки порушення (ЗПР, розумова відсталість), що ускладнюють, а іноді, унеможливлюють нормований мовленнєвий розвиток. Тому порушення мовленнєвого розвитку за типом системного недорозвинення мовлення можна розглядати у випадках його обумовленості порушеннями інтелектуального розвитку (ЗПР, розумовою відсталістю), порушеннями слуху (туговухістю, глухотою), порушеннями опорно-рухового апарату (ДЦП), комплексними (складними) порушеннями розвитку, тяжкими порушеннями мовлення (алалії, афазії, дизартрії) у випадках, коли вони призводять до порушення інтелектуального розвитку.

В статье поднимается проблема целесообразности употребления логопедической терминологии при определении нарушений речевого развития у детей с нарушениями психофизического развития (умственно отсталых детей). Цель статьи – систематизировать сведения про определение понятия «системное недоразвитие речи», обосновать и доказать положение про то, что системное недоразвитие речи есть отдельной группой нарушений, которая дополняет и расширяет границы психолого-педагогической классификации нарушений речи. Основываясь на проведенных исследованиях автор определяет системное недоразвитие речи (СНР) как разнообразные сложные речевые нарушения, при которых нарушено формирование всех компонентов речевой системы, которые относятся к ее звуковой и смысловой сторонам при сопутствующих нарушениях развития, которые обусловлены нарушениями интеллектуального развития или приводят к его нарушению. При СНР интеллектуальное развитие имеет или приобретает постоянные признаки нарушения (ЗПР, умственная отсталость), что усложняет, а иногда делает невозможным нормальное речевое развитие. Поэтому, нарушения речевого развития, за типом системного недоразвития речи, можно рассматривать в случаях его обусловленности нарушениями интеллектуального развития (ЗПР, умственная отсталость), нарушениями слуха (глухота), нарушениями опорно- двигательного аппарата (ДЦП), комплексными нарушениями развития, тяжелыми нарушениями речи (алалии, афазии, дизартрии), в случаях, когда они приводят к нарушениям интеллектуального развития.

The article raises the problem of expediency use of logopedic terminology when determine disorders speech development in children with developmental needs (mentally retarded children). The purpose of the article is to systematize information about the concept definition of "systematic speech underdevelopment", to justify and prove the fact that the systematic speech underdevelopment is a separate group of disorders which complements and expands the boundaries of psycho-pedagogical classification of speech disorders. Based on conducted researches the author defines systemic speech underdevelopment (SSU) as complicated speech disorders in which the formation of all system speech components is disrupted and these components relate to its sound and meaningful aspects during disorders development which are caused by the intellectual development disorders or lead to its disorders. Under SSU the intellectual development has or acquires permanent features of disorders (CRA, mental retardation) that complicates and sometimes makes impossible the normal speech development. Therefore, the speech development disorder by the type of speech systemic underdevelopment can be considered in cases of its conditionality by intellectual disabilities (mental retardation), hearing disorder (deafness), disorders of the musculoskeletal system (cerebral palsy), complex developmental disorders, severe speech disorders (alalia, aphasia, dysarthria) in cases when they lead to intellectual development disorders.