Конструктивістська парадигма як філософське підґрунтя сучасної вищої освіти

Abstract

Науковий істеблішмент проявляє інтерес до процесів трансформації інституту освіти та надають поштовх до методологічного пошуку та встановлення чинників, що слугують мірилом дискурсивної узгодженості орієнтацій суб’єктів освітнього простору з оновленими імперативами освіти. Неподільність свідомості суб’єкта та потенціалу навколишнього середовища, що фактично формують єдине ціле – є загальним проявом холістичних тенденцій сучасного конструктивізму. До кола наукових праць, в яких якнайповніше розкриваються загальнотеоретичні основи філософського конструктивізму слід віднести праці Е. Томпсона, Е. Роша, Е. Телена, К. Касторіадіса, А. Ное. Вища освіта пов’язана створювати умови, за яких стають можливими процеси породження знань самими студентами в процесі активної освітньо-виховної діяльності. Конструктивістська парадигма в межах некласичної філософії активно застосовує поняття «енактивізм» (enactivity), яке поєднує в собі проекцію культурно детермінованих схем пізнавальної діяльності та онтологічну реальність реалізації власних освітніх інтересів особи. В статті з позицій сучасного епістемологічного конструктивізму аргументується щільний зв'язок когнітивної діяльності молодого фахівця та визначення «локалів» його професійних інтересів. Останні розуміються в межах проективно-конструктивного відношення суб’єкта до освітнього середовища. З позицій енактивізму розкривається механізм «констеляції» освітніх інтересів. Особистісне та професійне самовизначення в контексті енактивізму не зводиться до позиції студентства в освітній системі, навпроти бачиться процесом і результатом стосунків між різними суб’єктами освітнього простору, що відтворюють і оновлюють соціокультурні практики в своїх прагненнях та інтересах.

Urgency of the research. Scientific establishment is interested in the transformation processes of the institute of education and gives an impetus to whole, is a common manifestation of holistic tendencies of contemporary constructivism. Actual scientific researches and issues analysis. The works by E. Thompson, E. Rosh, E. Telen, K. Castoriadis, A. Noe are included in the range of scientific works revealing the most general theoretical foundations of philosophical constructivism. The research objective. Higher education is bound to create conditions under which the processes of knowledge generation by the students themselves become possible in the process of active educational and pedagogic activity. The statement of basic materials. Paradigm of constructivism within the limits of non-classical philosophy actively applies the concept of inactivity, which combines in itself the projection of the charts of cognitive activity determined in a civilized manner and ontological reality of realization of own educational interests of personality. In the article from positions of modern epistemological constructivism dense connection of cognitive activity of specialist and determination of constellations of his professional interests. The last are understood within the limits of project-structural attitude of subject toward an educational environment. From positions of inactivity opens up the mechanism of constellation of educational interests. Conclusions. Personal and professional self-determination in the context of enactivism is not confined to the position of students in the educational system, on the contrary, it is seen as the process and result of relations between different subjects of educational space, that reproduce and update social and cultural practices in their aspirations and interests.