У статті аналізуються особливості функціонування підрядних сполучників й
адвербіальних конекторів у давньоанглійській мові на прикладі давн.-англ. nū ’тепер’, який
у досліджуваний період вживається у складному реченні як прислівник зі значенням
“тепер, зараз”, дейктичний елемент, сполучник зі значенням “оскільки, раз, тепер коли” і
посилювально-спонукальна частка.
В статье анализируются особенности функционирования подчиненных союзов и
адвербиальных коннекторов в древнеанглийском языке на примере др.-англ. nū “сейчас”,
который в исследуемый период употребляется в сложном предложении в качестве союза
со значением “сейчас, теперь”, дейктического элемента, союза со значением “поскольку,
раз, теперь, когда” и усилительно-побудительной частицы.
The article investigates the distinctive features of subordinators and adverbial connectors
in Old English as exemplified by OE nū ’now’, which functions as an adverb, deictic element,
subordinator ’now that’, and intensifying imperative particle.
