У статті розглядається інтерпретація О. О. Потебнею “світоглядної теорії”
В. Гумбольдта, яка виступає одним із засновків принципу лінгвістичної відносності.
Твердження О. О. Потебні про те, що головна різниця між мовами полягає саме у
відмінному світобаченні, яке формується у їх носіїв, дозволяє вважати його
послідовником В. Гумбольдта у розумінні питання про взаємозв’язок мови і мислення.
Зазначене питання отримало детальну розробку в дослідженнях впливу мови на мислення,
здійснених у XX ст. авторами гіпотези лінгвістичної відносності Е. Сепіром та Б. Л. Уорфом.
В статье рассматриваются интерпретации А. А. Потебней “мировоззренческой
теории” В. Гумбольдта, которая выступает одной из предпосылок принципа
лингвистической относительности. Утверждение А. А. Потебни о том, что главное
отличие между языками заключается именно в отличном мировидении, формирующемся
у их носителей, позволяет считать его последователем В. Гумбольдта в понимании
вопроса о взаимосвязи языка и мышления. Указанный вопрос получил детальную
разработку в исследованиях влияния языка на мышление, осуществленных в XX в.
авторами гипотезы лингвистической относительности Э. Сепиром и Б. Л. Уорфом.
The article contains a review of O. Potebnia’s interpretation of Humboldt’s
’Weltanschauung Theorie’ taken as a premise of linguistic relativity hypothesis. O. Potebnia’s
statement of the principal difference between languages lying in a different world-view formed
by their speakers gives a reason to consider him a follower of Humboldt’s in the question of
relation of language to thought. The question discussed gained a detailed treatment in E. Sapir’s
and B. L. Whorf’s explorations of linguistic relativity hypothesis.