Розвиток системи місцевих органів соціального забезпечення в УСРР (1919-1929 рр.)

Abstract

Функціонування системи соціального забезпечення віддзеркалює економічну потужність її державних форм та політичну структуризованість суспільства, а за великим рахунком і рівень цивілізації. Вона демонструє зрілість або недієспроможність соціальної політики держави, перспективи її ефективного розвитку і зміцнення власних соціально- економічних основ. Актуальність науково-історичного дослідження зумовлена саме таким пізнавально-прикладним контекстом, тобто доцільністю вивчення історичного досвіду функціонування державної системи забезпечення непрацездатної або соціально ущемної частини населення.

Функционирование системы социального обеспечения отражает экономическую мощь ее государственных форм и политическую структуризованість общества, а по большому счету и уровень цивилизации. Она демонстрирует зрелость или недееспособность социальной политики государства, перспективы ее эффективного развития и укрепления собственных социально - экономических основ. Актуальность научно-исторического исследования обусловлена именно таким познавательно-прикладным контекстом, то есть целесообразностью изучения исторического опыта функционирования государственной системы обеспечения нетрудоспособной или социально ущемленной части населения.

The functioning of the social security system reflects the economic power of its state forms and political strukturyzowane society, by and large, and the level of civilization. It demonstrates the maturity of, or the incapability of social policy, the prospects for its effective development and the strengthening of its socio - economic foundations. The relevance of scientific and historical research is due to the cognitive and applied context, that is, the expediency of studying of historical experience of functioning of the state system of assuring disabled or socially useme part of the population.