Якість життя молоді з навчальних закладів, що залучені до здоров'язберігаючої проектної діяльності

Abstract

Стаття присвячена проблемі поліпшення якості життя дітей та молоді. Мета роботи – порівняти якість життя школярів, які навчаються у школах сприяння здоров’я з благополуччям учнів з інших навчальних закладів. Для оцінювання якості життя використано анкети MOS SF-36 та PedsQL. В опитуванні взяли участь 2 108 школярів 10– 11 класів Львівської області. Учні, які навчалися в школах сприяння здоров’ю, мали вищу якість життя. Достовірні відмінності (p < 0,01) для школярів з міста спостерігали за усіма шкалами якості життя, для учнів з села – лише за шкалами “Фізична активність”, “Біль”, “Загальний стан здоров’я”, “Життєздатність” та “Соціальна активність”.

Статья посвящена проблеме улучшения качества жизни детей и молодежи. Цель работы – сравнить качество жизни школьников, которые учатся в школах здоровья с благополучием учеников из других учебных заведений. Для оценки качества жизни использовано анкеты MOS SF-36 и PedsQL. В опросе приняли участие 2 108 школьников 10–11 классов Львовской области. Ученики, которые учились в школах здоровья, имели более высокое качество жизни. Достоверные различия (p <0,01) для школьников из города наблюдали за всеми шкалами качества жизни, для учащихся из села – только по шкалам “Физическая активность”, “Боль”, “Общее состояние здоровья”, “Жизнеспособность” и “Социальная активность”.

The article is devoted to the problem of children’s and youth’s life quality improving. The aim was to compare the life quality of students from health promoting schools and another type of schools. Data collection was carried out according to the developed system "Life quality and life style of schoolchildren from Lviv region". The MOS SF-36, Pediatric Quality of Life Inventory and Physical Activity Questionnaire for Older Children and Adolescents were used. 2,108 students of 10–11 grades from Lviv region were surveyed. The respondents studied in health promoting schools (30 urban and 27 rural schools) or in schools that did not have such status (26 urban and 19 rural schools). Total number of respondents from health-promoting schools was 1,080. In ordinary schools learned 10% more students who have difficulties with the performance of daily activities (have same limitation due health physical conditions, spent more time for work, etc.) compared to health preserved school. Also the students from ordinary schools complained 4 times often for problem with mental health (depression, anxiety) and its’ negative influence on daily activity. The youth from health promoting schools had higher life quality. The values of well-being were within 71.8–91.7 points. Mean values according all scales were higher for students from health promoting schools. Significant differences (p < 0.01) in all indexes of life quality for students from urban schools were observed only according scales Physical Functioning, Pain, General Health, Vitality and Social Activity.