У статті розглядається проблема розвитку сучасних дидактичнких систем університетів на
основі пошуку інваріантів розуміння функцій естетичного обгрунетування высщої педагогичної освіти.
Визначено,що сучасні дидактичні системи університетів, зберігаючи традиції, повинні бути орієнтовані на
подолання діалектичного протиріччя між раціонально-логічнким та ціннісно-естетичним змістом вищої
освіти, а також інформаційно зорієнтованою професійною підготовкою кадрів и необхідністю естетико-
смислової, ціннісної спрчмованості з метою підвишщння якості підготовки спеціалістів на основі Російського
варіанту полікультурної освіти. Естетична культура як система об’єднює раціональні та емоційно-
почуттєві компоненти, традиційні та інноваційні механізми її розвитку. На цій основі показані сучасні
глобальні тенденції розвитку естетичної культури студентів педагогічних університетівта їх взаємо
зв’язок з формуванням ціннісного естетичного ставлення до дійсности у перетинанні естетичних і
професійних знань, що сприяє точності інтерпретації культурно-естетичних смислів професійної діяльності
спеціаліста.
В статье рассмотрен вариант развития современных дидактических систем университетов на
основе поиска инвариантов в самом понимании функций эстетического обоснования высшего
педагогического образования. Определено, что современные дидактические системы университетов,
сохраняя прежние традиции, исходя из новой дидактики, должны быть ориентированы на преодоление
диалектического противоречия между рационально-логическим и ценностно-эстетическим содержанием
высшего образования, а также информационно ориентированной профессиональной подготовкой кадров и
необходимостью эстетико-смысловой, ценностной ее направленности с целью повышения качества
подготовки специалистов на основе Российского варианта поликультурного образования. Эстетическая
культура представлена как система, объединяющая рациональные и эмоционально-чувственные
компоненты, традиционные и инновационные механизмы ее развития и на этой основе показаны
современные глобальные, традиционные и инновационно-прогностические тенденции как направления, в
которых совершается развитие эстетической культуры студентов педагогических университетов и их
взаимосвязь с формированием ценностного эстетического отношения к действительности в креативной
точке пересечения траекторий эстетических и профессиональных знаний, что способствует точности
интерпретации культурно-эстетических смыслов профессиональной деятельности специалиста.
The paper represents a review of a variant of modern didactic university system development. This variant is
based on the search of invariants in terms of the roles of the aesthetic rationale for higher pedagogical education. It is
certain that abandoning former customs and proceeding from new didactics modern didactic university systems should
be targeted at overcoming dialectic challenges between rationally logical as well as valuation and aesthetic content of
higher education. Moreover the systems should be aimed at information-oriented professional personnel training and the
necessity for aesthetic, sense bearing, axiological of its focus. It is necessary for an increase in quality of specialists
training on the basis of the Russian model of multicultural education.
The aesthetic culture has been represented as a system that combines rational and emotionally-sensual
components, traditional and innovative mechanisms of its development. Therefore, modern global traditional and
innovatively-prognostic tendencies have been introduced as a movement. This movement stands for aesthetic cultural
development of students of pedagogical universities and their interconnection with forming of valuation and aesthetic
attitude to the reality in terms of creativity of aesthetic and professional knowledge. This encourages the accuracy in an
interpretation of culturally-aesthetic senses of a specialist’s professional activity.
