В статье исследуется роль философии в
высшем образовании вообще, и в Республики Молдова, в частности. Рассматриваются
два мифа, связанных с определением места философии как учебной дисциплины, и которые преобладают в постсоветском обществе: первый —
философия не учит делать что-то полезное, она есть форма познания
ради познания, которое не может быть применено на практике; второй — философия по своей сущности не представляет собой истинную
профессию. Автор показывает, что плачевное состояние с преподаванием философии харакерно для всех вузов Республики Молдова, в том числе
и для БГУ им. Алеку Руссо. Спустя двадцать лет ситуация изменилась.
Ректорат настоял, чтобы учебные планы соответствовали плану-кадру
первого цикла, разработанного профильным министерством, и на первом
курсе был введен курс «Философия. Философские проблемы конкретной
области знания и практики». Делается вывод о том, что философия способна вырабатывать у студентов способность к ясному и внятному выражению сущности проблем,
которые решаются при помощи понимания бытия мира и общества, и
может помочь внутреннему становлению целостной личности. В то же
время преподаватели должны творчески подходить к процессу обучения
и обязаны отказаться от её преподавания как мертвого знания, которое
не имеет отношение ни к философии, ни к жизни.
У статті досліджується роль філософії у вищій освіті взагалі, і в Республіці Молдова,
зокрема. Розглядаються два міфи, пов’язаних з визначенням місця філософії як навчальної дисципліни, та які переважають в пострадянському суспільстві: перший — філософія
не вчить робити щось корисне, вона є формою пізнання заради пізнання, яке не може бути
застосоване на практиці; другий — філософія за своєю сутністю не представляє собою
справжню професію. Автор показує, що жалюгідний стан з викладанням філософії харакерний для всіх внз Республіки Молдова, в тому числі й для БГУ ім. Алеку Руссо. Через
двадцять років ситуація змінилася. Ректорат відстояв, щоб навчальні плани відповідали
плану — кадру першого циклу, розробленого профільним міністерством, і на першому
курсі був введений курс «Філософія. Філософські проблеми конкретної галузі знання і
практики».
Робиться висновок про те, що філософія здатна виробляти у студентів здатність до яс-
ного і виразного осмислення сутності проблем, які вирішуються за допомогою розуміння
буття світу і суспільства, і може допомогти внутрішньому становленню цілісної особистості. Водночас викладачі повинні творчо підходити до процесу навчання і зобов’язані
відмовитися від її викладання як мертвого знання, яке не має відношення ні до філософії,
ні до життя.
This article examines the role of philosophy in higher education in general, and in the
Republic of Moldova, in particular. It is analyzed two myths concerning the understanding
the place of philosophy as academic discipline, that dominate in post-Soviet society: the first
one — philosophy does not teach to do something useful, it is a form of knowledge for the
sake of knowledge, which cannot be applied in practice; the second one — the philosophy
in its essence is not a true profession. The author shows that the deplorable situation with the
teaching of philosophy is typical for all the universities of the Republic of Moldova, including
Balti State University named Alecu Russo. After twenty years the situation finally has changed
when the university administration agreed that the curriculum should correspond to framework
curricular plan that was developed by the Ministry of Education. According to it was introduced
a special discipline — «Philosophy. Philosophical problems of a particular field of knowledge
and practice».
The author of the article concludes that philosophy can develop the ability to get clear
and distinct expression of the essence of the problems that can be solved by understanding
the existence of the world and society and can help to complete the formation of the inner
personality. At the same time, professors have to be creative in the learning process and are
required to give up her teaching her as dead knowledge,. At the same time, educators have to be
creative in the learning process and have to refuse its teaching as dead knowledge that does not
apply to philosophy or to life.