Инновационная сложность: эмерджентность, самоорганизация и управление рисками

Abstract

В статье показывается необходимость инновационных процессов для развития современного общества. Особое внимание отводится рассмотрению социальных инноваций как специфической формы социальных практик, подчеркивая значение социальной инноватики как теории социальных инноваций и их «жизненных циклов». Автор также показывает типы инноваций, риски инноваций, раскрывает понятие инновационной сложности с помощью понятий нелинейности, неустойчивости, целостности и эмерджентности, где последняя и является условием возникновения нового, как в природе, так и обществе. Проанализировав современную литературу касательно теории инновации, автор заключает, что именно нелинейный подход наилучшим образом позволяет понять инновационные процессы. Рассматривается влияние социальных инноваций на общество.

У статті показано необхідність інноваційних процесів для розвитку сучасного суспільства. Особлива увага відводиться розгляду соціальних інновацій як специфічної форми соціальних практик, підкреслюючи значення соціальної інноватики як теорії соціальних інновацій та їхніх «життєвих циклів». Авторка також показує типи інновацій, ризики інновацій, розкриває поняття інноваційної складності за допомогою понять нелінійності, неусталеності, цілісності та емерджентності, де остання і є умовою виникнення нового як у природі, так і у суспільстві. На основі аналізу сучасної літератури з теорії інноваціі авторка доходить висновку, згідно з яким саме нелінійний підхід найкращим чином дозволяє зрозуміти інноваційні процеси. Розглянуто вплив соціальних інновацій на суспільство.

The article argues the necessity of innovation processes for contemporary society development. A special attention is given to consideration of social innovations as a particular type of social practices, emphasizing the significance of theory of social innovations and their “life cycles”. The author examines the types of innovations, innovation risks, explains the notion “innovation complexity” by means of non-linearity, instability, integrity and emergence, where the latter is a precondition of a new development both in nature and society. Having reviewed some of the contemporary primary sources on innovation theory, the author concluded that namely the nonlinear approach is the best way to comprehend the innovation processes. The social innovation influence on society is examined.