Патогенез загального недорозвитку мовлення нез’ясованої етіології : психолінгвістичний аналіз проблеми

Abstract

У статті піднімається питання про необхідність перегляду та уточнення наукових уявлень про структуру мовленнєвого дефекту при загальному недорозвиткові мовлення нез’ясованої етіології. Актуальність означеної проблеми викликана неузгодженням, що виникли між клініко-педагогічною та психолого-педагогічною класифікаціями мовленнєвих порушень внаслідок широкого та необґрунтованого використання в логопедичній практиці поняття «загальний недорозвиток мовлення нез’ясованої етіології», що приховує недостатньо вивчені диференційовані форми мовленнєвої патології. У статті здійснено спробу психолінгвістичного аналізу окресленої групи мовленнєвих патологій та виявлення диференційованого патогенезу і симптоматики в межах її підтипів. Уперше проаналізовано патогенез оволодіння лексичними узагальненнями різного рівня з позицій синтагматичної та парадигматичної організації мовних знаків.

В статье подымается вопрос о необходимости пересмотра и уточнения научных представлений о структуре речевого дефекта при общем недоразвитием речи невыясненной этиологии. Актуальность этой проблемы вызвана несогласованием, возникших между клинико-педагогической и психолого-педагогической классификациями речевых нарушений вследствие широкого и необоснованного использования в логопедической практике понятие «общее недоразвитие речи невыясненной этиологии», скрывающего недостаточно изученные и недифференцированные формы речевой патологии. В статье предпринята попытка психолингвистического анализа обозначенной группы речевых патологий и выявления дифференцированного патогенеза и симптоматики в пределах ее подтипов. Впервые проанализированы патогенез овладения лексическими обобщениями разного уровня с позиций синтагматической и парадигматической организации языковых знаков.

The article covered the question of the need to revise and clarify the scientific ideas about the structure of the speech-language disorders in the general underdevelopment of speech of unknown etiology. The urgency of this problem is caused by inconsistency arising between used in Ukraine the clinical and psycho-pedagogical classifications of speech-language disorders as a result of extensive and unjustified use in speech-language pathology practice, the concept of "total underdevelopment of speech of unknown etiology", hiding poorly understood and undifferentiated forms of speech-language pathology. The author attempts to psycholinguistical analyze a described group of speech pathology and identify differentiated pathogenesis and symptoms within its subtypes. For the first time the pathogenesis of acquirement of different level of lexical generalizations from the standpoint of the syntagmatic and paradigmatic organization of language signs was analyzed.