Стаття присвячена філософському осмисленню феномена політичної
самотності. Автор звертає увагу на амбівалентність самотності та її соціальних і
політичних проявів. Зокрема, проаналізовано феноменологію самотності, відчуження і
аномію, неможливість налагодити автентичну комунікацію, самотність в контексті
самопізнання та ідентичності.
Статья посвящена философскому осмыслению феномена политической
одиночества. Автор обращает внимание на амбивалентность одиночества и ее социальных и
политических проявлений. В частности, проанализированo феноменологию одиночества, отчуждения и
аномию, невозможность наладить аутентичную коммуникацию, одиночество в контексте
самопознания и идентичности.
The article is dedicated to the problem of philosophical investigation of political
solitude. Author pays attention to the ambivalence of solitude and its social and political
manifestations. It’s also analyzed the phenomenology of solitude, alienation and anomie,
impossibility to establish the true communication, solitude in the context of self-cognition and
identity.
