Досліджена сутність, ґенеза, основні виміри та світоглядний сенс екологічної культури як суспільного феномену. Екологічна культура майбутніх учителів як процес і результат формування екологічної свідомості особистості, що відображає нерозривну єдність між сукупністю знань, уявлень про природу, емоційно-почуттєвого і ціннісного відношення до неї (внутрішня культура) і відповідних умінь, навичок, потреб взаємодії (зовнішня культура), заснований на гармонізації взаємозв’язків у системі „природа – людина”.
Обґрунтовано необхідність та зміст інституалізації екологічної освіти в Україні. Узагальнено, що екологічна освіта та екологічні знання є базовими компонентами формування екологічної культури майбутніх вчителів, але стан екологічної компетентності майбутніх вчителів викликає занепокоєння.
Виявлено значну розбіжність між широтою знань і глибиною їх засвоєння, оскільки вони не перейшли у переконання – основу високої екологічної свідомості. Обґрунтовано, що екодіяльність є стрижневим елементом здобуття екоосвіти і формування екопереконань. Визначені чинники, які негативно впливають на цей процес.
Sense, genesis, main ranging and outlook of ecological culture as social phenomenon are analyzed. Ecological culture of future teachers is analyzed as a process and result of personality ecological comprehension formation that show the accord of knowledge, prefigurations about nature, emotional-sensitive and appraising attitude to the nature (internal culture) and appropriate competence, needs of interaction (external culture) based on harmonization of interactions in „nature-human” system.
Necessity and sense of ecological education institualisation in Ukraine is proved. It is generalized that ecological education and ecological knowledge are the core components of future teachers ecological culture, but the present state of future teachers ecological competence make us anxious.
Considerable gap between amplitude of knowledge and deeps of their apperceive was ostended – because they didn't become the creed that is the basis of high ecological comprehension. It is proved that eco-activity is the core element of the eco-education and eco-creed formation. The factors that destructively impact on this process are defined.
