Часто однакові за місцем отримання травми через різні об’єктивні причини призводять до різних наслідків. Тому механотерапевтичні апарати, не маючи змоги врахувати ці причини, обмежено ефективні у фізичній реабілітації травмованих. Мета: створення тренажера для фізичної реабілітації хворих з наслідками травм нижніх кінцівок, який забезпечить суттєве розширення функціональних можливостей і підвищить ефективність фізичної реабілітації шляхом індивідуалізації впливу на кожного хворого згідно з його антропометричними, фізичними даними, психічним станом і матеріальними можливостями. Матеріал: на різних етапах в дослідженнях приймали участь 1527 респондентів, з них – 622 хворих з наслідками травм нижніх кінцівок, серед яких 53 спортсмена-ігровика віком від 18 до 42 років з різними наслідками переломів кісток та порушень суглобів нижньої кінцівки. Результати: встановлені функціональні розміри для прийняття і утримування вихідного положення в креслі проектного мехонотерапевтичного тренажера для хворих різного віку і статі з відповідністю до виконуваного руху в анатомічному, фізіологічному та лікувально-гімнастичному відношенні. Для забезпечення технологічності конструювання, виготовлення деталей та складання окремих вузлів тренажера встановлений зв'язок між його функціональними рухами та необхідними рухами нижньої кінцівки при тому або іншому порушенні. Досліджена доцільність використання механотерапії для фізичної реабілітації хворих із наслідками травм нижніх кінцівок, вивчені можливі наслідки порушень, встановлена частота проявів досліджених наслідків. Виявлені м’язи, які можуть бути атрофовані після травм нижньої кінцівки. Розроблені спеціальні вправи спрямованого впливу для кожного дослідженого м’яза. Дані досліджень систематизовані і зведені до наочних таблиць. Висновки: перші зразки виготовленого авторського тренажера з успіхом використані у комплексній фізичній реабілітації спортсменів – терміни реабілітації скорочені на 1-3 тижні, 77,4 % досліджених спортсменів відновили функції нижньої кінцівки і 72,5 % з них повернулися до тренувального процесу.
Often the same on the location of injury due to various objective reasons lead to different results. Therefore mechanotherapeutic apparatus, unable to account for these reasons limited effective in the physical rehabilitation of injured. Objective: To create a simulator for physical rehabilitation of patients with traumas of the lower extremities, which provide a significant expansion of functionality and enhance the effectiveness of physical rehabilitation through individualization influence of mechanical therapy for each patient according to his anthropometric, physical characteristics, mental state and material capabilities. Material: at different stages in the study participated 1527 respondents, of which - 622 patients with traumas of lower extremities, including 53 athlete (volleyball and basketball players), aged 18 to 42 years with various consequences of fractures and disorders of the joints of the lower limbs. Results of functional size for taking and holding the starting position in the project draws mechanotherapeutics simulator for patients of different age and sex-matched to the executable of movement in the anatomical, physiological and medical gymnastics respect. To ensure the manufacturability of the design, manufacture and assembly of parts of individual nodes simulator to communicate with its functional movements and movements required lower extremity with a particular affected. Investigated the feasibility of using mechanical therapy for physical rehabilitation of patients with traumas of lower extremities, explored the consequences of violations set frequency of the studied outcomes. Identified muscles may be atrophied after injuries of the lower extremity. Developed specific exercises to target each muscle studied. These systematized and reduced to a visual spreadsheet. Conclusions: The first samples of manufactured copyright simulator successfully used in complex physical rehabilitation of athletes - terms of rehabilitation reduced by 1-3 weeks, 77.4% of surveyed athletes resumed the lower extremity and
72.5% of them returned to the training process.
