Спорт аналізується як особливий різновид змагальності в контексті буттєвості людини; підкреслюється роль спорту у формуванні особистості, а також у набутті нею особливого соціального статусу – статусу успішної людини; автор доводить, що міжособистісна взаємодія у сфері спорту орієнтує індивіда на гуманістичні моделі реального життя. Водночас спорт – це ще
й сфера самовизначення, самоствердження, самоактуалізації особистості. Як багато- вимірний соціокультурний феномен він має великий моральний, світоглядний і соціально–культурний потенціал, що сприяє самореалізації особистості в сучасному розмаїтому й складному світі.
Sport is analyzed as a special kind of competition in the context of human–ness;
emphasizes the role of sport in shaping the personality, as well as in the acquisition of
a special social status – the status of a successful man; the author argues that interpersonal interaction in the field of sports orients the individual to humanistic model
real life. Simultaneously sport – it is also the scope of self–determination, self-determination, self–actualization. As a multidimensional social and cultural phenomenon it has a great moral, ideological and socio–cultural potential, promotes
self–identity in today’s diverse and complex world.
Спорт анализируется как особый вид состязательности в контексте бытийности человека; подчеркивается роль спорта в формировании личности, а также в приобретении ею особого социального статуса - статуса успешного человека; автор доказывает, что межличностное взаимодействие в сфере спорта ориентирует индивида на гуманистические модели реальной жизни. В то же время спорт - это еще
и сфера самоопределения, самоутверждения, самоактуализации личности. Как многомерный социокультурный феномен он имеет большой моральный, мировоззренческий и социально-культурный потенциал, способствует самореализации личности в современном многообразном и сложном мире.
