The monograph substantiates the prognostic concept of the evolution of planetary social world from the moment of generation to the threshold of singularity, i.e. its transition into the state not acquired by our consciousness; defines the continuum of the Semantic Universe through which planetary world moves in its evolution due to spontaneous action of the mechanism of sense genesis; traces changes of states of human organism from gravity toward biota of the living being to transition into the state of radiant humanity; proves that the major organizational form of lifestyle of the planetary community is a civilization and thereupon substantiates its change; sets the direct genetic relation and the functional dependence between maturing of attributive characteristics of the human being and the leap to a completely new world order; predicts the end of formation of the planetary social organism in the XXI century as a contradiction between the Global knowledge society and the Planetary personality; studies the correlation between entropy and negentropy at different stages of the development of the planetary social world from primo civilization to the cosmic form of being; investigates the correlation between regulation, management, self-regulation and self-organization at different stages of evolution of the planetary community; provides cognitive reflection of the evolutionary process in the theoretical field as a transition from the concept of noosociogenesis to noocosmogenesis.
The monograph is addressed to researchers, teachers, postgraduates, masters, students, who investigate the problems of noosociogenesis, self-organization and self-regulation of social systems, theory of social management, and to practitioners – to everyone who deals with the problems of system and synergetic analysis of the problems of evolution of planetary world.
The monograph is addressed to researchers, teachers, postgraduates, masters and students.
У монографії обґрунтовано прогностичну концепцію еволюції планетарного соціального світу від моменту зародження і до порога сингулярності, тобто переходу його в стан, непідвладний опануванню нашою свідомістю; визначено континуум Семантичного Всесвіту, по якому рухається планетарний світ у ході еволюції завдяки спонтанній дії механізму смислогенезу; простежено зміни станів організму людини від тяжіння до біоту живого до переходу в стан променевого людства; доведено, що головною організаційною формою життєустрою планетарної спільноти є цивілізація, і на цій основі обґрунтовано їх зміну; встановлено прямий генетичний зв’язок і функціональну залежність між визріванням атрибутивних властивостей людини і стрибком до якісно нового світоустрою; спрогнозовано завершення становлення планетарного соціального організму як суперечності між Світовим суспільством знань і Планетарною особистістю протягом ХХІ століття; досліджено співвідношення ентропії і негентропії на різних етапах сходження планетарного соціального світу від працивілізації до космічної форми буття; розглянуто співвідношення регуляції, управління, саморегуляції і самоорганізації на різних етапах еволюції планетарної спільноти; зрештою, подано когнітивне віддзеркалення еволюційного процесу в теоретичній сфері як переходу від концепції ноосоціогенезу до ноокосмогенезу.
Монографія призначена для науковців, викладачів, аспірантів, магістрів, сту- дентів, що займаються дослідженнями проблем ноосоціогенезу, самоорганізації і саморегуляції соціальних систем, теорії соціального управління, а також для практиків – усіх, хто цікавиться системним і синергетичним аналізом проблем еволюції планетарного світу.