Характеристика мотиваційного компонента поведінки розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку в ситуаціях фрустрації

Abstract

В статті розглядається проблема особливостей поведінки розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку в ситуаціях фрустрації, зокрема, особливості мотиваційного компонента поведінки. Зазначено актуальність проблеми, яка вивчається, розкрито програму експериментального дослідження поведінки розумово відсталих дітей в ситуаціях фрустрації, визначені критерії оцінки мотиваційного компонента поведінки в ситуаціях фрустрації. Здійснено якісний і кількісний аналіз отриманих експериментальних даних. Визначено рівні сформованості мотиваційного компонента поведінки в ситуаціях фрустрації, з'ясовано істотні відмінності розв'язання складних ситуацій в навчальній діяльності розумово відсталими молодшими школярами на відміну від їхніх здорових однолітків. Зазначено, що учні масових шкіл демонструють значно вищі показники сформованості мотиваційного компонента поведінки, у дітей з розумовою відсталістю переважає середній рівень сформованості поведінки в ситуаціях фрустрації. Виявлено, що мотиваційний компонент поведінки розумово відсталих учнів в ситуаціях фрустрації має такі особливості, як відсутність прагнення подолати труднощі, реалізація мотиву діяльності шляхом спрощення завдання, втрата усвідомленого зв‘язку діяльності з метою завдання, некритичне ставлення до отриманого результату, здійснення дій і операцій, які не передбачалися інструкцією. В статті наведені приклади розв'язання ситуацій фрустрації розумово відсталими учнями з протоколів експериментального дослідження.

В статье рассматривается проблема особенностей поведения умственно отсталых детей младшего школьного возраста в ситуациях фрустрации, в частности, особенности мотивационного компонента поведения. Отмечена актуальность изучаемой проблемы, раскрыта программа экспериментального исследования поведения умственно отсталых детей в ситуациях фрустрации, определены критерии оценки мотивационного компонента поведения в ситуациях фрустрации. Осуществлен качественный и количественный анализ полученных экспериментальных данных. Определены уровни сформированности мотивационного компонента поведения в ситуациях фрустрации, описаны существенные отличия решения сложных ситуаций в учебной деятельности умственно отсталыми младшими школьниками в сравнении с их здоровыми сверстниками. Указано, что ученики массовых школ демонстрируют более высокие показатели сформированности мотивационного компонента поведения, у детей с умственной отсталостью преобладает средний уровень сформированности поведения в ситуациях фрустрации. Обнаружено, что мотивационный компонент поведения умственно отсталых учеников в ситуациях фрустрации имеет такие особенности, как отсутствие стремления преодолеть трудности, реализация мотива деятельности путем упрощения задания, потеря осознанной связи деятельности с целью задания, некритичное отношение к полученному результату, осуществление действий и операций, которые не предусматривались инструкцией. В статье приведенные примеры решения ситуаций фрустрации умственно отсталыми учениками на основании протоколов экспериментального исследования.

The author evaluates the features of the motivational component in behavior of mentally retarded children of primary school age in situations of frustration. The program of experimental study regarding the behavior of mentally retarded children in situations of frustration has been described and criteria for assessment of motivational component in behavior have been defined. Qualitative and quantitative analysis of the experimental data has been performed. Levels of formation of motivational component in behavior associated with situations of frustration are defined. Significant differences are described in regard of solving complicated situations in educational activities of primary school age retarded children compared to their healthy peers. Students in the public schools demonstrated higher rates of formation of the motivational component in behavior. Children with mental retardation predominantly showed middle level of formation of behavior in situations of frustration. The motivational component in behavior of mentally retarded students in situations of frustration has features such as lack of desire to overcome the difficulties, realization of motive for activity by simplifying tasks, loss of conscious link between the process of accomplishment and the task, abcence of critical attitude to the result, use of actions and operations beyond instructions.